Внаслідок глобалізації, переходу до інформаційного суспільства та виходу світової економіки на постіндустріальний рівень інновації стали найважливішим фактором сталого економічного зростання та конкурентоспроможності. Отже розвиток венчурного інвестування, що забезпечує реалізацію інноваційних проектів, є вкрай важливим.
Для оцінки інноваційної позиції країн використовується Глобальний індекс інновацій (Global innovation index, GII) – інтегральний показник, за яким близько 140 країн світу ранжують відповідно до сприятливості їх середовища для інновацій а також результатів у сфері інновацій [1].
Глобальний індекс інновацій є інтегральним показником, що включає 2 суб-індекси: інноваційний вхід, тобто вклад (інституціональний рівень, людський капітал та дослідження, розвиток інфраструктури, ринкове та бізнесове середовище) та інноваційний вихід, тобто результат (знання та технології, креативні продукти). Серед країн-лідерів за показниками GII можна побачити Сінгапур, Гонконг, Малайзію – тобто країни які обрали інноваційний шлях розвитку та побудували інноваційну економіку. Також одним з лідерів є Китай – країна, що розміщує на своїй території багато підприємств-виробників інноваційної продукції. Нажаль цей корисний досвід не використовує Україна.
За деякими параметрами GII (експорт інноваційних товарів, виробництво високотехнологічних товарів, кількість статей у наукових журналах) Україна займає середнє місце (50, 51, 62 з 138 країн), але за ринковою капіталізацією компаній тільки 85 місце. За зайнятістю населення в сфері наукомістких послуг України займає 37 місце і той же час 75 місце за науково-дослідним співробітництвом вузів та промислових підприємств, та 126 місце за розвитком кластерів, що означає неефективність системи та відсутність необхідної для розвитку інновацій інфраструктури [1].
Здатність країни до створення і практичного використання інновацій стає необхідною умовою досягнення якісного економічного зростання, науково-технічного і соціального прогресу. Частка інновацій в економічному зростанні розвинених країн становить близько двох третин [2]. Cьогодні в Україні рівень використання інноваційного потенціалу є вкрай низьким. Недостатня увага держави до науково-технічній сфері викликає структурні деформації в економіці та панування низькотехнологічних галузей, які не можуть сприймати наукові досягнення і забезпечити конкурентоспроможність. На наш погляд, необхідно приймати політичні рішення, щоб сприяти залученню іноземного капіталу для модернізації українських підприємств і нових імпортозамінних виробництв. Орієнтація державної політики щодо поліпшення становища в галузі науки і освіти, стимулювання інноваційної діяльності підприємств, сприяння виробництву високотехнологічної продукції дозволить Україні реалізувати інноваційний шлях розвитку. Наразі проблема полягає не тільки в недостатньому фінансуванні, а перш за все у відсутності ефективних механізмів залучення приватного капіталу у венчурний сектор, неефективній системі захисту інтелектуальної власності, недостатньому стимулюванні впровадження інновацій.
Список використаних джерел:
1. The Global Innovation Index 2014: The Human Factor in Innovation [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/ reportpdf/GII-2014-v5.pdf
2. Інформаційні матеріали для слухання з питання «Про стан та законодавче забезпечення фінансування наукової і науково-технічної діяльності» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kno.rada.gov.ua/komosviti/doccatalog/document?id=54892
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter