Через інтеграцію української економіки в світову, адаптація вітчизняного бухгалтерського обліку до вимог міжнародних стандартів вимагає нових підходів до його організації. Враховуючи специфіку сільськогосподарської галузі, підприємства здійснюють обліковий процес, що відображається в обліковій політиці, з урахуванням вимог чинного законодавства та нормативних актів.
Організаційно-технологічні особливості процесу виробництва продукції свинарства впливають на побудову та організацію бухгалтерського обліку, що визначається обліковою політикою.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» «облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності» [1].
Від організаційної структури свинарського підприємства залежить визначення структури робочого плану рахунків, номенклатури і складу статей витрат, оцінки окремих предметів праці, методики калькулювання собівартості продукції свинарства. Організаційні чинники визначають методику розподілу непрямих виробничих витрат, а також методику калькулювання собівартості продукції. Технологічні особливості впливають на формування об’єктів обліку витрат, потребу і зміст первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку.
На думку М.М. Коцупатрого та Н.С. Золотарьової «біологічними перетвореннями є процес формування рослини або тварини у сільськогосподарській діяльності, зміст якої полягає в поєднанні традиційних чинників виробництва і біологічними процесами, що відбуваються всередині живих організмів, з метою створення нового продукту – біологічного активу або сільськогосподарської продукції. З огляду на це, за своєю економічною сутністю процес біологічних перетворень у сільськогосподарській діяльності є виробництвом, результат якого значною мірою залежить від біологічних чинників. Процес формування біологічних активів має двоїстий характер: з одного боку – як витрачання ресурсів (процес споживання), а з іншого, як створення нового продукту» [2]. Отже, елементи облікової політики щодо біологічних перетворень в свинарстві також необхідно розглядати з огляду на таку їх особливість.
В наказі про облікову політику щодо біологічних перетворень у свинарстві повинні бути визначені такі складові.
1. Розроблення робочого плану рахунків.
При побудові робочого плану рахунків варто правильно зазначити субрахунки, на яких буде здійснюватися облік біологічних активів та виробництва продукції свинарства.
Витрати на формування основного стада свиней слід відображати на субрахунку 155 «Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів». Облік основного стада (основних маток і кнурів) здійснюється на субрахунках 163 «Довгострокові біологічні активи тваринництва, оцінені за справедливою вартістю» та 164 «Довгострокові біологічні активи тваринництва, оцінені за первісною вартістю» в залежності від обраного способу оцінки. Поросята (до відлучення та відлучені) та свині на вирощуванні та відгодівлі (включаючи дорослу відгодівлю) обліковуються на субрахунках 212 «Поточні біологічні активи тваринництва, оцінені за справедливою вартістю» та 213 «Поточні біологічні активи тваринництва, оцінені за первісною вартістю» в залежності від обраного способу оцінки. Облік витрат на вирощування продукції свинарства ведеться на субрахунку 232 «Тваринництво», а облік отриманих спермодоз – на рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва».
2. Встановлення переліку підрозділів основного, допоміжного та промислового виробництв.
Підприємство встановлює цей перелік самостійно з метою встановлення рахунків обліку витрат виробництва.
На свинарських підприємствах, в залежності від типу, витрати на утримання основного стада, поросят, свиней на вирощуванні та відгодівлі відносять до основного виробництва з розподілом та такими підрозділами: племінна ферма, товарний репродуктор, відгодівельна ферма, станція штучного запліднення.
До допоміжних виробництв можуть бути віднесені такі: ремонтна майстерня, автомобільний і гужовий транспорт, електроенергія, тепло-, газо-, водопостачання, каналізація тощо (субрахунок 234 «Допоміжне виробництво»).
Підсобними (промисловими) виробництвами можуть бути: цехи з виробництва комбікормів, переробки і зберігання зерна, забійні цехи, цехи з переробки м’яса, утилізації відходів тощо (субрахунок 233 «Промислове виробництво»).
3. Визначення тривалості операційного циклу.
Для зручності операційним циклом на свинарських господарствах встановлюють календарний рік.
4. Встановлення об’єктів обліку витрат.
Згідно з Методичними рекомендаціями з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств об’єктами обліку витрат у свинарстві є основне стадо свиней (свиноматки, хряки-плідники і поросята до відлучення), свині на вирощуванні, свині на відгодівлі [3]. Крім того, на спеціалізованих підприємствах відповідно до існуючої технології можуть встановлюватися такі об’єкти обліку витрат: поросята відлучені, ремонтний молодняк, ремонтні свинки та кнурці, свиноматки та кнури, що перевіряються.
5. Розробка номенклатури статей витрат.
При формуванні собівартості продукції свинарства потрібно обґрунтувати склад витрат, які відносяться до первісної вартості. Згідно з п. 17 ПСБО 16 «Витрати» до виробничої собівартості включають лише прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати і загальновиробничі витрати [4].
6. Вибір методів визначення собівартості продукції свинарства.
У вітчизняному бухгалтерському обліку використовуються такі методи калькулювання собівартості продукції: простий, виключення вартості побічної продукції, коефіцієнтний, пропорційний, комбінований, нормативний. Для спеціалізованих свинарських господарств і звичайних ферм пропонуємо використовувати простий метод калькулювання.
7. Встановлення об’єктів калькуляції.
Об’єктами калькуляції виступають конкретні види продукції (поросята відлучені, приріст живої маси, жива маса, сперма).
8. Метод оцінки біологічних активів сільськогосподарської продукції у свинарстві.
Відповідно до П(С)БО 30 «Біологічні активи» довгострокові біологічні активи у свинарстві, оцінюють за двома вартостями: за первинною або за справедливою вартістю. Поточні, додаткові біологічні активи та сільськогосподарська продукція свинарства при їх первісному визнанні овіються за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, або за виробничою собівартістю [5].
Дослідження показали, що значна частина спеціалізованих та неспеціалізованих підприємств оцінює основну продукцію за виробничою собівартістю. Підтримуємо даний підхід і вважаємо, що виробнича собівартість повинна бути пріоритетною, адже вона включає усі витрати технологічних процесів.
9. Визначення переліку форм первинних документів.
Для обліку наявності і руху поголів’я свиней та обліку витрат виробництва і з метою відображення господарських операцій складається велика кількість первинних документів, що формують інформацію про поголів’я, витрати та вихід продукції. Ними є документи з обліку оплати праці, використання виробничих ресурсів і одержання готової продукції.
До наказу про облікову політику підприємства рекомендуємо вносити перелік форм первинних документів та самостійно розроблені форми, затвердженні керівником підприємства.
Ринкова економіка дає змогу підприємствам самостійно визначати облікову політику. Надані рекомендації враховують практичний досвід діяльності свинарських спеціалізованих підприємств, тому їх дотримання, дозволяє господарствам, що займаються свинарством, створити не «формальний» наказ про облікову політику, а документ, що відповідає вимогам законодавства та організаційно-технологічним особливостям діяльності підприємств, що у подальшому сприятиме ефективному управлінню.
Список використаних джерел:
1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІ.
2. Коцупатрий М.М., Золотарьова Н.С. Обліково-аналітичне забезпечення утримання біологічними перетвореннями в інкубаторно-птахівничих підприємствах: монографія / М.М. Коцупатрий, Н.С. Золотарьова. – К.: КНЕУ, 2012. – 231 с.
3. Методичні рекомендації з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств. Затв. наказом Міністерства аграрної політики від 18.05.2001 р. № 132.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Затв. наказом МФУ від 31.12.1999 р. №318.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи». Затв. Наказом Міністерства фінансів України від 18 листопада 2005 р. № 790.
____________________
Науковий керівник: Ковач Світлана Іванівна, кандидат економічних наук, доцент
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter