В сучасних умовах в країнах з відкритою економікою актуальним є дослідження зовнішньоекономічної діяльності в різних галузях їх національної економіки.
Зовнішньоекономічна діяльність туристичних підприємств розглядається у науковій літературі як діяльність, що забезпечує надання різних видів туристичних послуг і реалізацію товарів туристичного попиту іноземним туристам у країні базування та вітчизняним туристам за кордоном з метою задоволення їх культурно-пізнавальних, лікувально-оздоровчих, ділових або інших потреб та отримання на цій основі прибутку.
Зовнішньоекономічна діяльність туристичних підприємств виступає у багатьох випадках лише продовженням їх внутрішньогосподарської діяльності.
Дана діяльність туристичних підприємств є важливим джерелом надходження іноземної валюти на внутрішній ринок країни. Поруч із такими надходженнями від невидимого експорту, існує ще так званий "внутрішній експорт" - купівля іноземними туристами сувенірів та інших товарів за роздрібними цінами на внутрішньому ринку.
Велика кількість галузей економіки у країнах, які є загальновизнаними міжнародними центрами світового туризму, працюють саме на внутрішній експорт. Так, іноземні туристи купують значну кількість годинників, що виробляються у Швейцарії, парфумерно-косметичних виробів - у Франції, взуття - у Італії, віскі - у Великобританії [1, с. 122].
Міжнародний в'їзний туризму є не лише джерелом валютних надходжень для країни, але й фактором стабілізації регіональних ринків праці, але й сприяє активізації відносин між країнами-учасницями туристичного процесу. Недаремно основними нормативними документами, що регулюють діяльність туристсько-рекреаційної сфери України, цей напрям визнано пріоритетним. Розвиток в'їзного туризму значним чином впливає на загальний стан зазначеної сфери. За розрахунками фахівців туристично-рекреаційну сферу можна вважати ефективною тоді, коли обсяги в'їзного туризму втричі більші обсягів виїзного [2].
Туристичний сектор України може приносити в економіку країни майже 10 млрд. дол. США за рік та створює десятки тисяч робочих місць. За даними НБУ, лише за минулий рік іноземні туристи за безготівковими розрахунками витратили в Україні майже мільярд доларів, а українські туристи вчетверо більше витратили за кордоном, тим самим зміцнили економіку інших країн [4].
Україна має значний туристичний потенціал завдяки великій кількість історичних пам’яток, морському узбережжю , гірськолижним та рекреаційним курортам та глибоко вкоріненій культурі гостинності. Такі сприятливі умови сприяють розвитку туристичної індустрії в країні, проте у 2014-2015 рр. кількість іноземних туристів, що в’їжджали в Україну, зменшилася у двічі порівняно з минулорічними показниками (табл.1). Наплив туристів із країн ЄС, США та Канади значно менший порівняно з кількістю туристів з Білорусі, Молдови та Росії. Зокрема з 10 мільйонів іноземців, що приїхали в Україну, понад 6 мільйонів складають громадяни Росії, Молдови та Білорусі.
Причиною такого напливу туристів здебільшого із країн СНГ є можливість без візи перетинати кордон, коли туристам із ЄС отримати візу для в’їзду в Україну не легко. Не раз піднімалось питання серед чиновників у виконавчій владі щодо спрощення візового режиму для заможних країн, але у здійснені такого кроку було категорично відмовлено, пояснюючи відмову можливістю напливу мігрантів.
Таблиця 1
Туристичні потоки 2009-2014 рр.
*Без урахування тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції
Оцінка конкурентоспроможності галузі туризму України можна зробити висновок про те, що позитивна динаміка спостерігається в багатьох групах показників: рівень охорони здоров'я й санітарії, рівень гостинності, місце подорожей та туризму в системі національних пріоритетів, природні та культурні ресурси, туристична відкритість, розвинена інфраструктура залізничного та авіатранспорту, наявність найбільших компаній по оренді автомобілів, кількість авіакомпаній, витрати держави з бюджету на розвиток туризму, тощо.
Водночас Україна має і конкурентні недоліки, що мають бути усунені. Найбільш проблемними питаннями є: корупція, непрозоре та складне податкове регулювання, несприятливі умови для підприємництва та туристичного бізнесу, недосконалість законодавства, нестабільність державної політики та влади, а також неефективність державного апарату, перешкоди для іноземного інвестування, недостатній рівень розвитку туристичної інфраструктури, її невідповідність світовим стандартам, відсутність системи перепідготовки кадрів та чітких кваліфікаційних вимог.
Отже, туристична індустрія України має всі можливості стати конкурентоспроможною на світовому ринку туристичних послуг. Звичайно є ще багато проблем, окрім перечислених раніше, які важко вирішити у короткий період часу. Але, маємо приклад таких країн як Ізраїль, Грузія, Туреччина та Кіпр, в яких держава завжди активно сприяла розвитку туризму, незважаючи на наявність певної нестабільності. Якщо держава та місцеві органи влади хочуть розвивати туристичну індустрію, вони мають створити податкові стимули та захистити інвесторів, які хочуть вкладати кошти в інфраструктуру.
Список використаних джерел:
1.Гонтаржевська Л. І. Ринок туристичних послуг в Україні : навч. посібник / Л. І. Гонтаржевська. - Донецьк : Східний видавничий дім - 2008. - 180 с.
2. Болотна О. В. Індустрія туризму в структурі зовнішньоекономічної діяльності України [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=2413.
3. Письменний, О. А. Аналіз ринку міжнародного туризму України [Текст] / О. А. Письменний // Економічний аналіз : зб. наук. праць / Тернопільський національний економічний університет; ред.: В. А. Дерій (голов. ред.) та ін. – Тернопіль : Видавничо-поліграфічний центр Тернопільського національного економічного університету «Економічна думка», 2014. – Том 15. – № 1. – С. 144-153
4. Романова А. Туристичний бізнес може приносити в економіку країни мільярди / А. Романова. // Голос України. – 2016. – №71. – С. 6.
___________________
Науковий керівник: Галушка Євген Омелянович, кандидат економічних наук, доцент, Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter