Інвестиції грають важливу роль в економіці будь-якого суспільства. Зміни в інвестиційній активності впливають на розвиток як окремих галузей народного господарства, так і економічної системи в цілому, вони можуть визначати структурні зсуви в економіці, рівень зайнятості населення тощо. На макрорівні інвестиції виступають як частина сукупних видатків на засоби виробництва, приріст товарних запасів, а на мікроекономічному рівні – як процес створення нового капіталу на підприємствах і в галузях економіки. У фінансовій теорії під інвестиціями розуміють придбання реальних або фінансових активів, тобто це сьогоденні витрати з метою отримання економічної вигоди в майбутньому. Забезпечення умов для росту заощаджень та їх трансформації в інвестиції є необхідним чинником активізації інвестиційного процесу в Україні. [3].
Обсяг інвестицій в державі залежить від багатьох факторів. Серед них:
1) розподіл доходу на використання та заощадження. В умовах низьких середньодушових доходів основна їх частина витрачається на споживання. Зі збільшенням доходів збільшується та їх частина, яка спрямовується на заощадження і є джерелом внутрішніх інвестиційних ресурсів;
2) очікувана норма чистого прибутку. Як відомо, в умовах ринкової економіки прибуток є основним мотивом інвестування. Зі збільшенням очікуваної норми чистого пибутку обсяг інвестицій збільшується;
3) ставка позичкового процента. В процесі інвестування використовується як власний, так і позичковий капітал. Тому якщо очікувана норма чистого прибутку перевищує ставку позичкового проценту, то за інших рівних умов інвестування буде ефективним. Зі збільшенням ставки позичкового процента обсяг інвестицій зменшується, і навпаки;
4) очікуваний темп інфляції. Чим він вище, тим швидше знецінюється очікуваний прибуток після процесу інвестування. Цей фактор має вирішальне значення в разі довгострокового інвестування [4];
5) безпека вкладень. Власники збережень будуть вкладати свої кошти навіть за умов мінімального прибутку, якщо будуть впевнені в тому, що свої кошти вони не втратять. Якщо ж є загроза втратити вкладені кошти, все більша доля збережень не буде залучатися до інвестиційного процесу. В умовах нестабільності мова йде не про те, як наростити свої кошти, я тільки про те, як їх зберегти;
6) ступінь організованості фінансового ринку. Значна доля інвестиційних ресурсів в сучасних умовах формується за рахунок збережень населення. Однак, населення практично позбавлене можливості безпосередньо здійснювати інвестиції у виробництво. Його участь здебільшого здійснюється за допомогою фінансового ринку. І якщо фінансовий ринок добре організований, то навіть ті кошти, що опиняються вільними хоча б на незначний строк також залучаються в інвестиційний процес. Крім того, інвестиціями стають також тимчасово вільні гроші підприємства.
В Україні чинники, які впливають на інвестиційну діяльність, перебувають у такому стані, що не можуть сприяти її розвитку. Економічна нестабільність в Україні, кризовий стан економіки, високі темпи інфляції призводять до того, що значна доля збережень не перетворюється в інвестиції, не залучається до інвестиційного процесу, а використовується на товарні запаси або витрачається на придбання іноземної валюти. Інша доля збережень направляються у галузі, де очікується більш високий прибуток і більш швидке його отримання. Значна частина інвестицій отримує короткостроковий характер. Доля довгострокових виробничих інвестицій зменшується, що призводить до падіння темпів зростання виробництва, зменшення зайнятості, а, відповідно, до зниження рівня як споживання, так і накопичення [1].
Серйозною перешкодою трансформації заощаджень в інвестиції є недосконалість інвестиційної інфраструктури, яка регулює інноваційно-інвестиційні потоки [2].
В той же час забезпечення економічного зростання та вихід з кризи неможливі без збільшення обсягу інвестицій. У зв’язку з цим необхідним є формування сприятливого інвестиційного клімату, що характеризується наявністю досконалої законодавчої бази, політичною стабільністю у країні, захищеністю інвесторів, дієвими механізмами державного регулювання інвестиційної діяльності та розвиненою інфраструктурою фінансового ринку.
Список використаних джерел:
1. Інвестиції: навч. /А.Ю. Андріанов, С.В. Валдайцев, П.В. Воробйов та ін .; відп. ред .. В.В. Ковальов, В.В. Іванов, В.А. Лялін. - 2-е узд., Перераб. і доп. - М .: ТК Велбі, Вид-во Проспект, 2007. - 584 с.
2. Марцин В. С. Інноваційно-інвестиційна діяльність та шляхи її розвитку в період глобалізації // Пробл. науки. – 2010.– № 2.–14 с.
3. Новікова Р. О. Активізація та регулювання формування інвестиційних ресурсів в Україні: Автореф. канд. екон. наук: 08.02.03 / Р. О. Новікова; Дніпропетр. нац. ун-т. – Д., 2004. – 17 с.
4. Соколова О.Н. Інноваційний менеджмент: навчальний посібник для вузів / О.М. Соколова. - 2-е изд., Испр. і перераб. - М .: КНОРУС, 2013. - 207 с.
______________________
Науковий керівник: Нащекіна Ольга Миколаївна, кандидат фізико-математичних наук, доцент, Національний Технічний Університет «Харківський політехнічний інститут»
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter