В [1] запропонована теорія нематеріальної (інноваційної) потужності економічних систем, в основі якої є використання комплексних чисел. При цьому дійсна частина відповідних комплексних чисел «відповідає» за матеріальний актив того чи іншого ресурсу, а уявна частина – за нематеріальний (читай, інтелектуальний або інноваційний) актив того самого ресурсу.
В цій теорії «економіка вимірювання нематеріальних активів, як і інших форм капіталу, зводиться до аналізу співвідношення між витратами й отриманими результатами» [2], а також вводяться поняття потужності та інноваційної потужності.
На думку автора в якості показника, що кількісно описує отриманий результат, доцільно використовувати обсяг реалізованої продукції в грошовому вимірі з наступних причин:
• одним числом можна описати результати, що отримані в різних сферах діяльності економічної системи за певний проміжок часу;
• цей показник є індикатором того, на скільки результат діяльності економічної системи сприймається ринковим зовнішнім оточенням.
Витрати за той самий проміжок часу більшою мірою характеризують внутрішні особливості економічної системи, а саме – якими «зусиллями» економічна система отримує результат.
Показник, що є часткою, що враховує сумісно зовнішні та внутрішні фактори може слугувати мірою ефективності економічної системи.
При розв’язанні окремих задач (наприклад, визначені інвестиційної привабливості підприємства)оцінка інноваційної потужності може бути виконана без залучення математичного апарату комплексних чисел.
За визначенням [3] «інновація –це впроваджених нововведення, що забезпечує якісне зростання ефективності процесів або продукції (підкреслено автором), затребуване ринком».
Слід відзначити наступні особливості інновацій.
1. Інновація є одним з наслідків інтелектуальної діяльності людини. При цьому далеко не всі думки людей доходять до стадії впровадження. Крім того, від моменту виникнення ідеї до отримання помітних змін у ефективності економічної системи (наприклад, суттєвих змін обсягів реалізації продукції) через особливості інноваційного процесу проходить значний час. Тому можна провести оцінку тільки середнього значення інноваційної потужності за достатньо великий проміжок часу.
2. Інновація – це внутрішня справа економічної системи. Тому оцінити інноваціну потужність зовні достатньо важко.
3. Інноваційний процес – це дискретний процес. Тому в діяльності економічної системи можуть спостерігатися періоди, коли її ефективність (значення показника П) може знижуватися.
4. Результатом інноваціного процесу є помітне зростання ефективності економічної системи. Тому інноваційну потужність можна оцінити проаналізувавши динаміку зміни ефективності економічної системи, зокрема динаміку показника П, що згаданий вище.
Дійсно, якщо в момент t1 показник мав значення П1, а в момент t2- значення П2, то:
• Співвідношення П1=П2 означає, що у проміжку між цими моментами часу не відбулося змін ефективності економічної системи. Це може свідчити про відсутність інновацій та нульову інноваційну потужність.
• Співвідношення П1>П2 означає зменшення ефективності економічної системи та може свідчити про відсутність інноваційного процесу та деградацію економічної системи.
• Співвідношення П1<П2 означає, що що у проміжку між названими моментами часу відбулося збільшення ефективності економічної системи та може свідчити про наявність інновацій за цей проміжок часу та додатнє значення інноваційної потужності.
Слід зазначити, що чисельник виразу для розрахунку показника Пnf визначається кількісно за певний проміжок часу та може вважатися мірою швидкості зростання результату діяльності економічної системи. Тому показник П можна використовувати в якості індикатора економічної потужності.
Враховуючи, що співвідношення П1=П2 може свідчити про нульову інноваційну потужність, а П1<П2 про її додатнє значення, різниця П2-П1 може бути використана для оцінки інноваційної потужності економічної системи.
Список використаних джерел:
1.Морозов О.Ф. Морозов Т. Метод оцінки ролі нематеріальних активів в економічній діяльності інноваційних систем п’яти рівнів//Український журнал Економіст.-2014.-№12
2. Морозов О.Ф. Методологія виміру нематеріальних активів інноваційних систем п’яти рівнів//Український журнал Економіст.-2014.-№9
3. Инновация [Електроннийресурс] - Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/Инновация#cite_note-2
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter