Свинарство є національно ідентичною галуззю і однією з найголовніших серед галузей тваринництва в Україні.
Як перспективна і конкурентоздатна галузь, свинарство потребує удосконалення системи управління виробничими процесами, що не можливо зробити без належної організації бухгалтерського обліку, внутрішньогосподарського контролю та аналізу на свинарських підприємствах.
Організаційно-технологічні особливості виробництва продукції впливають на побудову обліку. Свинарські підприємства не є винятком, їх організаційна структура, особливості виробничого процесу впливають на організацію обліку та контролю. Головним фактором, що визначає побудову обліку довгострокових і поточних біологічних активів, витрат виробництва готової продукції свинарства є тип господарства.
Виходячи з організаційної структури, підприємства можуть бути «суто» свинарськими, займатися поряд зі свинарством іншими галузями тваринництва та/або рослинництва, мати власні допоміжні промислові підрозділи з виробництва кормів та переробки свинини тощо.
За своїм призначенням свинарські підприємства поділяється на племінні та товарні.
В Україні нині працюють такі типи господарств:
- племінні (племзаводи та плeмрепродуктори) – основним завданням яких є вдосконалення продуктивних якостей свиней, створення нових ліній та родин батьківського стада;
- товарні - це господарства різної форми власності, завдання яких - виробництво високоякісної свинини з найменшими затратами кормів та ручної праці. Серед товарних господарств необхідно відшити господарства із замкнутим циклом виробництва, тобто такі, у яких утримують усі статево-вікові групи свиней;
- репродукторні - господарства, які займаються одержанням та вирощуванням поросят до 4-місячного віку;
- відгодівельні - господарства, які проводять відгодівлю молодняку з 3-4- місячного віку до живої маси 110-150 кг [1, с. 147].
В цілому, типи свинарських підприємств, що існують в Україні, згідно Відомчих норм технологічного проектування. Свинарські підприємства (комплекси, ферми, малі ферми) ВНТП-АПК-02.0 [2], наведено на рис. 1.
Розміри племінних ферм та селекційно-гібридних центрів визначаються кількістю поголів’я основних маток, що є на початок року, репродукторних - кількістю поголів'я вирощених та переданих на відгодівлю поросят за рік, відгодінельнах - поголів'ям відгодованих свиней за рік.
Залежно від розмірів господарства бувають:
1) племзаводи – на більше ніж 130 основних маток, племрепродуктори – 50-130 основних маток, селекційно-гібридні центри – на 300, 600 та 900 основних маток;
2) репродукторні та відгодівельні товарні підприємства – на 1, 3, 6, 9 та 12 тис. голів на рік, товарні підприємства з закінченим циклом виробництва – на 1, 3, 6, 9, 12, 24, 36, 54 та 108 тис. голів;
3) ферми в підсобних господарствах – на 100, 300 та 500 голів на рік;
4) малі ферми в селянських (фермерських) господарствах - з закінченим виробничим циклом від 10 до 200 голів, відгодівельні – від 20 до 300 голів.
Комплекси по вирощуванню і відгодівлі свиней потужністю 54 тис. голів за рік і більше для одержання ремонтного молодняку повинні мати племрепродуктор або комплектуватись з селекційно-гібридного центру. При меншій потужності підприємств ремонтний молодняк маточного стада може вирощуватись у спеціалізованому секторі цього підприємства [2].
Рис. 1. Класифікація свинарських підприємств за типами
Залежно від типу і розміру підприємства, а також від того, чи займається воно іншими видами сільськогосподарської діяльності, при організації обліку та розробці облікової політики необхідно враховувати такі аспекти:
1) робочий план рахунків, де враховувалися б різні види біологічних активів та виробництв за допомогою застосування системи аналітичних рахунків;
2) об’єкти обліку витрат і калькулювання собівартості продукції свинарства тощо;
3) номенклатура статей витрат для кожної галузі виробництва;
4) система документального оформлення для відображення наявності та руху поголів’я та виходу продукції свинарства.
Наявність рослинницької галузі, тобто використання у своїй діяльності землі, відповідно до ст. 291 Податкового кодексу України [3], є підставою для віднесення свинарського підприємства до 4 групи платників єдиного податку і застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і сплачувати податок у розмірах фіксованого сільськогосподарського податку, що діяв раніше. Це впливає на облікову політику підприємства і дозволяє знизити податковий тиск.
Таким чином, із типу і розміру свинарських підприємств випливають такі організаційно-технологічні особливості виробництва: породи свиней, технологія виробництва, системи годівлі, утримання і ветеринарних заходів, забезпеченість персоналом та спеціалістами у галузі тваринництва, кваліфікація та відповідальність персоналу, стан матеріально-технічної бази, спеціалізація підприємства, лабораторне дослідження кормів, норми падежу тварин тощо.
Від цього залежить обліково-аналітичне забезпечення управління виробництвом продукції: документальне оформлення наявності та руху поголів’я, витрат та виходу продукції, формування положень облікової політики щодо поточних і довгострокових біологічних активів свинарства, виходу продукції у фінансовому та управлінському обліку, облік витрат у розрізі статей, звітність та внутрішньогосподарський контроль за наявністю і рухом поголів’я, виробництвом продукції, витратами та виходом продукції.
Список використаних джерел:
1. Технологія виробництва продукції свинарства / За загальною редакцією Хоменко М.П. / Підручник. – Вінниця. Нова Книга, 2009. – 336 с.
2. Відомчі норми технологічного проектування. Свинарські підприємства (комплекси, ферми, малі ферми) ВНТП-АПК-02.05, затверджені Міністерством аграрної політики та продовольства України, протоколом Науково-технічної ради № 473 від 15 вересня 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.budinfo.org.ua/doc/1810984/UNTP-APK-02-05-Svinarski-pidpriiemstva-kompleksi-fermi-mali-fermi.
3. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
____________________
Науковий керівник: Ковач Світлана Іванівна, кандидат економічних наук, доцент, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
|