Сучасний світовий ринок характеризується постійним удосконаленням умов, в яких доводиться функціонувати підприємству, що веде не просто до зростання ролі управління ним, а й до якісних змін у розумінні його принципів, елементів структури і методів реалізації. У цих жорстких умовах перед керівниками особливо гостро постає задача прогнозування розвитку ринкової ситуації і своєчасна реакція на нові загрози й можливості з метою підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства. Вона вирішується за рахунок практичної реалізації інноваційного потенціалу господарюючого суб’єкта, яка системно охоплює весь комплекс управлінських заходів, в основу яких покладено систему контролінгу.
Наукові дослідження різних аспектів контролінгу знайшли відображення в працях багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених таких як М.Г. Адаменко, М. С. Пушкар, Л. О. Сухарева, С. М. Петренко, Є. Майєр, Р. Манн, Д. Хан, А. Дайлє, К. Друрі.
В сучасних умовах українським підприємствам надається право самостійно розробляти власні виробничі програми, плани виробничого і соціального розвитку, визначати стратегії цінової політики. Це приводить до суттєвого зростання відповідальності керівників за прийняті ними управлінські рішення. Для цього їм необхідна достовірна інформація про фінансово-господарську діяльність підприємства. Виконанням цього завдання і займається служба контролінгу підприємства.
Відповідно сучасна концепція комплексної системи управління підприємством, що містить управлінський облік з метою контролю всіх статей витрат, всіх підрозділів і всіх складових виробленої продукції або наданих послуг, а також їх подальше планування, дістала назву контролінгу. Він забезпечує інформаційно-аналітичну підтримку процесів прийняття рішень при управлінні організацією [1], [2].
Система контролінгу – це принципово нова концепція інформації і управління, яку можна визначити як обліково–аналітичну систему, що реалізує синтез елементів обліку, аналізу, контролю, планування, забезпечує як оперативне, так і стратегічне управління процесами досягнення цілей [2].
Контролінг на сьогодні представляє собою один із найкращих систематизаторів масштабних потоків інформації про рух економічної інформації в межах промислових підприємств з метою координації прийняття управлінських рішень.
Таким чином, слід зазначити, що контролінг дає можливість уникнути неузгодженості при прийнятті управлінських рішень і дозволяє своєчасно виявити прихований потенціал у системі управління. Щоб система контролінгу могла ефективно функціонувати, необхідно розробити концепцію управління господарською і фінансовою діяльністю, яка включає три основні блоки:
– визначення цілей фірми; – управління цілями; – досягнення цілей фірми [1].
Отже, використання системи контролінгу сприяє ефективному функціонуванню підприємств у сучасних умовах господарювання. Склад, структура, підходи до організації та умови запровадження у більшості можуть бути перенесені на вітчизняні підприємства.
Список використаних джерел:
1. Адаменко М. Перспективи використання системи контролінгу на підприємствах України / М. Адаменко [ Електронний ресурс]. – Режим доступу: [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vddfa/2008_1/4/4%2520Adamenko.pdf].
2. Бондар Н.М. Формування системи контролю на сучасному підприємстві / Н.М. Бондар // Управління проектами, системний аналіз і логістика, 2007. – №4. – С. 206 – 210.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter