В наш час значна увага приділяється зовнішньоекономічній діяльності суб'єктів господарювання, з’являється потреба в аналізі операцій, пов’язаних з торгівлею на міжнародному ринку та вивченні чинників, що впливають на підсумковий результат для кожної зі сторін. Здійснення такого аналізу дозволить дослідити тенденції господарського розвитку підприємства, науково обґрунтувати плани, оцінити досягнуті результати та визначити ефективність виробництва. Метою даної роботи є аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства на основі дослідження показників, які характеризують його ефективність. Дослідженням аналізу ефективності ЗЕД підприємства займалися такі вчені як О.П. Гребельник, А.А. Мазаракі, Ю.Г. Козак, Н.С. Логвінова, М.Д. Пазух, Т.В. Миролюбова, Л.Є. Стровський та інші. Головний зміст їхніх робіт полягав у встановленні основних напрямів вирішення проблем, з якими мають справу господарюючі суб’єкти, здійснюючи експортну та імпортну діяльність.
Розглядаючи питання про зовнішньоекономічну діяльність організацій в сучасних умовах, особливу увагу слід приділити визначенню її економічної ефективності. Зокрема, ефективність зовнішньоекономічної діяльності – «це економічна категорія, що відображає сукупний ефект від зовнішньоекономічних зв’язків, який полягає в економії суспільної праці та зростанні її продуктивності від участі економіки країни у міжнародному поділі праці» [1, с. 320].Важливе значення має оцінка ефективності ЗЕД підприємства, яка дозволяє розкрити механізм прийняття рішень управлінського персоналу, відповідального за прогрес зовнішньоекономічної діяльності. Також ці дані можуть бути використані при розробці планів експорту та імпорту в масштабах країни, при оцінці структури та напрямів зовнішньоторговельного обігу.
Для оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства застосовують системний підхід. Системний підхід – це дослідження певної сукупності, що складається із взаємозалежних частин, які взаємодіють між собою та утворюють цілісність, що забезпечує вирішення певних проблем [2, с. 8]. Критерій ефективності є необхідною складовою для економічного аналізу. Його основним завданням є кількісна оцінка ефективності виробництва. Врешті-решт, спираючись на одержані дані можна обрахувати проміжні і узагальнені показники, побудувати факторну модель, вивести формули дії чинників на узагальнений показник, обчислити можливі відхилення при здійсненні фінансово-господарської діяльності, виявити резерви і обґрунтувати проблеми, які повинні бути вирішені на управлінському рівні[3].
Основною метою фірми на ринку є отримання максимального прибутку при мінімальних витратах, досягти такого результату можна тільки прийняттям ефективних управлінських рішень. Економічне обґрунтування прийнятих рішень щодо управління ЗЕД підприємства здійснюється шляхом розрахунку різноманітних економічних показників ефективності. Дані показники поділяються на чотири основні групи:
1. Абсолютні показники (обсяг експорту, обсяг імпорту, обсяг накладних витрат на експорт/імпорт, середній залишок коштів, кількість отриманих рекламацій, сума рекламацій, кількість задоволених рекламацій, обсяг використання торговельної марки фірми, обсяг експорту нових товарів);
2. Відносні показники (індекси динаміки: індекс вартості, індекс фізичного обсягу, індекс ціни, індекс кількості; коефіцієнти виконання зобов’язань з експорту та імпорту: за вартістю, за фактичним обсягом, за ціною; середня тривалість обороту експортної (імпортної) операції);
3. Показники структури (товарна структура експорту або імпорту, географічна структура експорту або імпорту, структура накладних витрат на експорт або імпорт);
4. Показники ефективності (валютна ефективність експорту/імпорту, ефективність експорту/імпорту, середня тривалість обороту експортної (імпортної) операції, коефіцієнт віддачі коштів від експортних/імпортних операцій, ефективність експорту/імпорту) [4, с. 448].
До основних принципів, за якими розраховуються показники економічної ефективності належать:
• достовірність інформації;
• зіставлення різних за часом витрат і результатів виробництва до одного чітко визначеного моменту часу;
• загальний облік усіх наявних складових витрат і результатів;
• необхідність порівняння фактичних даних з плановим рівнем, а також зіставлення витрат з єдиною базою порівняння.
Поняття економічної ефективності та результатів ЗЕД повинні бути чітко розмежовані. У своїй монографії С. Л. Соркін зазначає, що оцінка та аналіз ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства може здійснюватися на основі системи показників, яка складається з трьох блоків:
• перший блок – характеризує початковий економічний результат;
• другий блок – економічний ефект (кінцевий результат в абсолютному вираженні);
• третій блок – економічну ефективність (кінцевий результат у відносних величинах) [5, С. 116-119].
Проте колектив авторів [6] вважає, що доцільний поділ показників лише на дві групи: показники ефекту й показники ефективності.
Підсумовуючи всі результати досліджень економістами показників щодо аналізу ефективності ЗЕД підприємства, можна виділити три групи показників, які характеризують її найдосконаліше, а саме:
1) показники експорту:
а) показник економічної ефективності експорту:
ЕЕЕКС = ВВФ + ВТ – ВЕКС , (1)
де ВВФ – еквівалент у грн. відрахувань у валютний фонд підприємства, який розраховується шляхом перерахунку валютної виручки у гривні за курсом на день надходження валюти, грн;
ВТ– виручка у грн. обов'язкового продажу валюти, грн;
ВЕКС– повні витрати підприємства на експорт, грн.
б) показник економічного ефекту експорту:
ЕЕКС = ЧВЕ – ПВЕ , (2)
де ЧВЕ – це чиста виручка в іноземній валюті за збутий товар, переведений у гривні за офіційним курсом на день надходження валютної виручки;
ПВЕ – це сума повних витрат підприємства на експорт продукції.
Крім зміни курсу гривні, на цей показник впливають такі основні чинники: контрактна ціна, накладні витрати у закордонній валюті, собівартість одиниці продукції, накладні витрати у національній валюті.
Експорт товарів буде вигідним для підприємства лише за умови, що ЕЕЕКС> 1, а також, коли дохід від збуту експортної продукції на зовнішньому ринку більший за дохід від збуту цієї ж продукції на внутрішньому ринку.
2) показники імпорту:
а) показник економічної ефективності імпорту:
ЕЕ ІМП =  , (3)
де ВІВР – вартість імпортної продукції на внутрішньому ринку;
Ві – витрати на придбання імпортної продукції.
Якщо ЕЕІМП > 1, імпортна діяльність для підприємства є ефективною.
б) показник економічного ефекту імпорту:
ЕІМП = ВІВР - Ві , (4)
Чим більше значення показника економічного ефекту імпорту, тим прибуток підприємства буде більше, а його імпортна діяльність – ефективнішою.
До чинників, що впливають на прибуток від імпорту, належать: асортимент товару, його ціна, обсяг реалізації та собівартість товарів.
Результатом діяльності підприємства, яке здійснює експорт та імпорт виробленої продукції, може бути прямий та непрямий економічний ефект. Прямий економічний ефект досягається покращенням матеріальних результатів підприємства, а непрямий економічний ефект – зниженням затрат на виробництво.
3) показники ефективності ЗЕД (аналіз ефективності зовнішньоекономічної діяльності особливо необхідний, якщо підприємство виконує експортні та імпортні операції одночасно):
а) показник інтегрального економічного ефекту (його основною функцією є відображення загального прибутку від ЗЕД):
ІЕ = ЕЕЕКС + ЕЕІМП,(5)
б) показник економічної ефективності зовнішньоекономічних операцій:
ЕЕЗТО = ПЗТО
ВЗТО , (6)
де ПЗТО– прибуток від зовнішньоторговельних операцій;
ВЗТО – витрати, які понесло підприємство під час здійснення зовнішньоторговельних операцій.
в) показник економічного ефекту від зовнішньоторговельних операцій:
ЕЗТО = ВЕ – ВІ,(7)
де ВЕ – сума витрат на виробництво експортної продукції;
ВІ – сума витрат на виробництво товарів, що імпортують.
Отже, економічний аналіз ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства дозволяє нам раціонально обґрунтувати найоптимальніші пропозиції щодо реалізації товару, уникнути можливості збитків через недостатнє аргументування економічної ефективності зовнішньоекономічних операцій, обсягу реалізації продукції, її асортименту чи ціни через зміну валютних курсів. Найголовнішим критерієм, що характеризує ефективність ЗЕД підприємства є прибуток від збуту продукції при мінімальних затратах з боку фірми, тому аналіз ЗЕД дозволяє науково обґрунтувати плани, управлінські рішення та проконтролювати їх виконання, а також оцінити досягнуті результати діяльності підприємства. Таким чином, показники ефективності ЗЕД підприємства та їх аналіз дозволяє виявити вигідність зовнішньоекономічних операцій та розробити заходи щодо їх вдосконалення задля збільшення прибутку підприємства.
Список використаних джерел:
1. Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: підручник / О.П.Гребельник. – 3-тє вид., перероб. та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2011. – 432 с.
2. Бакуменко В.Д.Методологія системних досліджень в державному управлінні: навчальний посібник / Бакуменко В.Д., Кравченко С.О. – К.: ВПЦ АМУ, 2011. – 116 с.
3. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://library.if.ua/book/53/3850.html.
4. КозакЮ.Г. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: навчальний посібник / за ред. Ю.Г. Козака, Н.С. Логвінової, І.Ю. Сіваченка. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2010. – 792 с.
5. Соркин С.Л. Эффективность внешнеэкономической деятельности: понятие, измерение и оценка: моногр. / Соркин С.Л. – Гродно: ГрГУ, 2011. – 130 с.
6. ШкурупійО.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: навч. посіб. / за ред. О.В. Шкурупій. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 248 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter