Державний борг – це загальний розмір, накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вилученням бюджетних надлишків.
В даній роботі ставимо перед собою мету проаналізувати динаміку сукупного державного боргу та з’ясувати шляхи його скорочення.
Теоретичним і практичним питанням державного боргу присвячено дослідження українських вчених В.В. Лісовенко, Л.Я. Бенч, І.В. Перевозова, С.В. Рудейчук, О.І. Бец, І.І. Плець, В.В. Руденко та інші.
Державний борг складається з внутрішнього та зовнішнього боргу держави. Внутрішній державний борг – заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом. Зовнішній державний борг – це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими органі [3].
Основними причинами створення і збільшення державного боргу є: збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів; циклічні спади й автоматичні стабілізатори економіки;с корочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного коригування (зменшення) державних витрат; вплив політичних бізнес-циклів – надмірне збільшення видатків напередодні виборів з метою завоювання популярності виборців та збереження влади [1].
Формування державного боргу України відбувалося несистемно, під впливом потреб оперативного фінансування поточних бюджетних видатків, що відобразилось у його структурі та динаміці. Згідно статистичних даних за останні 5 років бачимо, що загальний обсяг державного боргу України зберігає тенденцію до зростання протягом досліджуваного періоду, а саме сукупний обсяг державного боргу зріс більш ніж втричі до 1424,13 млрд. грн. (67,66 млрд. дол. США в еквіваленті) [2].
Дані свідчать, що в порівнянні з 2015 р., у 2011 р. державний прямий та гарантований борг взагалі був меншим у 2,9 разів, тобто на 991,83 млрд. грн. Найбільше в обох аналізованих роках переважає державний прямий та гарантований зовнішній борг, який складає 64%. Державний прямий борг у 2011 р. склав 323,48 млрд. грн., що у 3,7 разів нижче показників 2015 р. Щодо гарантованого боргу можна сказати, що показник, який складає 108,76 млрд. грн. менший за теперішній у 2,1 рази.
В структурі загального державного прямого та гарантованого боргу традиційно переважає зовнішній борг, ‒ 64% сукупного обсягу, 60% прямого та 88,4% гарантованого державою боргу станом на 01.06.2015 р. [2].
Динаміку обсягу державного та гарантованого державою боргу України в гривневому еквіваленті наведено нижче на рисунку 1.
Рис. 1. Динаміка сукупного державного боргу (в гривневому еквіваленті)
Так, з початку 2014 р. загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу збільшився з 825,41 млрд. грн. до 1424,13 млрд. грн. станом на 01.06.2015 р. В той же час в доларовому еквіваленті цей показник показав зменшення, ‒ з 73,11 млрд. дол. США до 67,66 млрд. дол. США за аналогічний період [2].
В Україні в останні роки у зв’язку зі зростанням обсягу державних запозичень особливо гостро постало питання удосконалення управління державним боргом.Тому в процесі удосконалення вітчизняного боргового менеджменту необхідно здійснити такі заходи:
1. Оптимізувати структуру державного боргу у частині співвідношення між внутрішніми та зовнішніми запозиченнями.
2. Оптимізувати структуру державного боргу у частині співвідношення між короткостроковими та довгостроковими запозиченнями.
3. Оптимізувати витрати за державним боргом у частині уникнення піків платежів з обслуговування та погашення боргових зобов’язань.
4. Забезпечити ефективне та прозоре управління умовними (гарантованими) борговими зобов’язаннями держави.
5. Оптимізувати фінансування бюджету в частині співвідношення між борговим та податковим та інфляційним фінансуванням.
Список використаних джерел:
1. Лісовенко В.В.Державний борг: концептуальні засади та макроекономічні аспекти / В.В. Лісовенко, Л.Я. Бенч, О.І. Бец // Фінанси України. – 2014. – № 12. – С. 7-31;
2. Офіційний сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс] – Режим доступу: minfin.gov.ua;
3. Перевозова І.В. Структуризація та аналіз спектра фінансово-аналітичної інформації щодо внутрішнього державного боргу / І.В. Перевозова, С.В. Рудейчук, І.І. Плець // Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – Вип. 22.5. – С. 274-282;
4. Руденко В.В. Сутність та особливості управління державним боргом у різних країнах світу / В.В. Руденко //Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Проблеми економіки та управління. – 2013. – № 754. – С. 61-67.
_____________________
Науковий керівник: Піменова Марія Михайлівна, кандидат економічних наук, старший викладач, Університет митної справи та фінансів
|