Забезпечення фінансової стійкості банківської системи за часів кризи в країні на сьогодні виступає одним із основних завдань державних органів. В Україні головна роль в цьому аспекті належить Національному банку України, у розпорядженні якого є широкий інструментарій регулювання діяльності банків. Серед них важливе місце займає грошово-кредитна політика, реалізація якої дозволить знизити ймовірність прояву і розвитку системних кризових явищ та забезпечити високий рівень фінансової стійкості. У цьому аспекті метою нашого дослідження виникає питання про зміну грошово-кредитної політики України для забезпечення фінансової стійкості банківської системи.
На основі статті Ткаченка О.О. побудуємо рисунокщодо основних передумов фінансової кризи різних країн світу [5].
Рис. 1. Основні передумови виникнення фінансової кризи
Знаючи основні причини виникнення економічної кризи держава може ретельніше спланувати свою діяльність з регулювання грошово-кредитної системи, що забезпечить зменшення наслідків нестабільності. Автор пропонує ознайомитись з ставленням різних країн до падіння банківської системи.
Таблиця 1. Дії країн світу щодо відновлення банківської системи
Ознайомившись з дією різних країн, можемо прийти до висновку, що Україна прийняла участь подібно до Австралії, Нової Зеландії, США. Вона рефінансує банківську систему, підтримуючи її вихід з кризових моментів, проте наразі цього замало для повного вирішення проблем.
Стратегічними цілями грошово-кредитної політики є забезпечення економічного зростання, за якого гарантується повна зайнятість, стабільність цін, збалансованість платіжних відносин із зовнішнім світом і на внутрішньому ринку [2].Засобами регулювання у довгостроковому і в поточному періодах є стимулювання сфери суспільного виробництва та фінансово-господарської активності суб'єктів господарювання, від ефективності діяльності яких залежить економічний розвиток держави, рівень життя домогосподарств [4].
Щодо ліквідації негативних наслідків кризи у банківському секторі країни, Балянт Г.Р. описує відновлення систем і ринків, які мають як спільні, так і відмінні риси. За оцінками вченого, скоординоване спільне зниження процентних ставок п’ятьма центральними банками світу (ЄЦР, Банк Англії, Канади, Швейцарський НБ, Шведський державний банк) і ФРС США є яскравим прикладом антикризових заходів. Узагальнюючи антикризові заходи різних країн можна виділити методи так званого кількісного пом’якшення: суттєве зниження кількісних ставок, підвищення рівня ліквідності банківської системи, надання банкам кредитів під гарантії держави, використовуючи прямої фінансової підтримки урядом окремих фінансових інститутів [1].
Європейський центральний банк від підтримки окремих сегментів фінансових ринків зони євро перейшов до довгострокового рефінансування за вкрай низькими процентними ставками і під широкий спектр застав. Голова Банку Англії М. Карні позитивно оцінив потенціал нового монетарного режиму – таргетування номінального ВВП. Банк Англії крім масштабних програм «кількісного пом’якшення» спільно з Казначейством запровадив спеціальну програму стимулювання банками кредитування реального сектору [3].
Отже, з усього вищевикладеного можна зробити висновок, що інструменти грошово-кредитної політики не є сталими, вони модифікуються під впливом змін економічної ситуації. Як відомо, банківська система займає центральне місце в економіці, яке визначає її тісні взаємозв’язки та взаємодію з усіма без винятку секторами. Ця тема ще не вивчена повністю, проте ми на даному етапі пропонуємо Україні подібно до ЄЦБ використовувати зниження кількісних ставок, підвищення рівня ліквідності банківської системи та надання банкам кредитів під гарантії держави, використовуючи пряму фінансову підтримку окремих фінансових інститутів.
Список використаних джерел:
1. Балянт Г.Р.Грошово–кредитна політика центральних банків провідних країн світу в кризовий період / Г.Р. Балянт, Н.Р. Гордій // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Економіка. – 2013. – Вип. 22. – С. 4–7.
2. Бандурка О.О.Грошово–кредитна політика України/ О.О. Бандурка // Європейські перспективи. – 2013. – № 4. – С. 188–191.
3. Буковинський С.А.Грошово–кредитна політика в сучасних умовах / С.А. Буковинський // Економіка України. – 2014. – № 6. – С. 23–36.
4. Глуха Г.Я.Грошово–кредитна політика як фактор економічного зростання держави/ Г.Я. Глуха // Прометей. – 2013. – № 1. – С. 31–36.
5. Ткаченко О.О.Грошово–кредитна політика та фінансова стійкість банківської системи України/ О.О. Ткаченко // Управління розвитком. – 2015. – № 4. – С. 29–34.
_____________________
Науковий керівник: Піменова Марія Михайлівна, кандидат економічних наук, старший викладач, Університет митної справи та фінансів
|