Розвиток вітчизняних підприємств швейної галузі стримується багатьма факторами, зокрема: відсутністю сировинної бази, тотальним заповненням внутрішнього ринку неякісною продукцією, низьким рівнем інвестицій, а також впливом складної економічної та політичної ситуації. Більшість фірм, що займаються виробництвом одягу, вирішують ці проблеми за рахунок виходу на зовнішній ринок через використання схем з давальницькою сировиною. Однак, важливим стимулом розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств швейної промисловості є підписана Угода про створення зони вільної торгівлі з ЄС. Відповідно до досягнутих домовленостей Україна протягом 10 років повинна зменшити/скасувати мито на товари, у той час як зміна тарифного регулювання ЄС відбудеться одразу, як Угода набуде чинності [2].
При оцінці зміни адвалорних ставок імпортних мит України та ЄС, без врахування тарифних квот і специфічних ставок імпортного мита на виробництво продукції текстильної промисловості, виробництво одягу, хутра та виробів із хутра визначено:
- імпортні мита України: базова ставка – 6,4%; остаточна ставка – 0%;
- імпортні мита ЄС: базова ставка – 4,3%; остаточна ставка – 0% [1].
Усунення Україною імпортного мита на одяг та інших виробів, що були у використанні (код УКТ ЗЕД 6309), має певну специфіку. Україною імпортне мито буде скасовано протягом п’яти років, починаючи з 1 січня 2017 року. Одночасно із зниженням імпортного мита, що буде відбуватись щорічно, Україна запровадить вхідні ціни у євро, за кілограм чистої ваги. Впродовж перехідного періоду, протягом якого буде зменшуватись імпортне мито на імпортні товари, вартість яких є нижчою, ніж вхідна ціна, буде застосовано пільгову ставку мита. Таким чином, схема, передбачена для вживаного одягу, є сприятливою для національної легкої промисловості та знижує привабливість його імпорту.
Визначено, що імплементація цих домовленостей передбачає запровадження ефективних, прозорих і спрощених митних процедур, мінімізацію ризиків і труднощів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, усунення дискримінаційних вимог і процедур, які можуть застосовуватись до експорту товарів швейної промисловості. Крім цього, запровадження принципу симетричного регулювання, що стосується створення та функціонування дочірніх компаній, філій та представництв юридичних осіб у державах членах ЄС та Україні, дозволить покращити рівень і якість бізнес-контактів між європейськими та українськими компаніями, а також підвищити ефективність реалізації спільних бізнес-проектів [1].
Отже, передбачені Угодою про створення зони вільної торгівлі умови дають можливість вітчизняним підприємствам швейної промисловості вирішити основні проблеми виходу на зовнішній ринок. Факторами розвитку зовнішньоекономічної діяльності установ, що здійснюють виробництво одягу, визначені: залучення іноземних інвестицій, закупівля якісної сировини за нижчими цінами, покращення доступу до європейського ринку, зменшення митних платежів та спрощення процедур проходження митниці.
Список використаних джерел:
1. Економічна складова Угоди про асоціацію між Україною та ЄС [Електронний ресурс] // Інститут економічних досліджень. – 2014. – Режим доступу: http://www.ier.com.ua/files//Projects/2013/EU_Ukraine/Economic_red.pdf
2. Угода про асоціацію [Електронний ресурс] // Представництво Європейського Союзу в Україні. – Режим доступу: http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/eu_ukraine/
______________________________
Науковий керівник: Литвиненко Лариса Леонідівна, доцент, кандидат економічних наук, Національний авіаційний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter