Відомо що, об’єктивний розгляд ефективності функціонування системи, не кажучи вже про її оптимізацію, неможливий без встановлення відповідних критеріїв оцінки її стану. Це твердження у повній мірі стосується і такої системи, як тарифна політика у галузі міського господарства.
Розглянемо можливі критерії ефективності тарифної політики з точки зору таких її суб’єктів як надавачі послуг та їх споживачі.
З точки зору надавачів послуг, тобто підприємств міського господарства, тарифна (цінова) політики є одним з найважливіших елементів загальної господарської політики кожного підприємства. Відповідно, кожне підприємство у явному чи не явному вигляді, з тим чи іншим рівнем ефективності, вимушене розробляти та реалізовувати власну тарифну (цінову) стратегію. Втім, незважаючи на те, що стратегії тарифо(ціно)утворення можуть бути різними для різних підприємств, або, навіть для одного підприємства у різні терміни часу, кожне підприємство, тим чи іншим чином, намагається максимізувати свій прибуток.
Підкреслимо, що мова йде саме про максимізацію обсягу прибутку, а не про рівень рентабельності виробництва [1]. З такої точки зору оптимальним для підприємства буде тариф, що забезпечить максимальний загальний розмір доходів.
Автор вважає вірогідною гіпотезу, що функція залежності рівня проплат (попиту) від рівня тарифу (ціни) у загальному вигляді (при відносно фіксованому рівні доходів споживачів) має характер:
 , (1)
де Кпр - коефіцієнт проплати;
Рт – рівень тарифу.
Дійсно, при незначній зміні рівня тарифу рівень проплати змінюється дуже повільно. При подальшому збільшені рівня тарифу рівень проплати починає суттєво скорочуватися, але до певної межі, нижче якої він, як правило, не падає.
Виходячи з цього, зрозуміло, що функція (1) є такою, що зменшується.
При визначених (наприклад за допомогою апарату кореляційно- регресійного аналізу) параметрах функції 1, можна вирішити завдання максимізації Дв. Для цього необхідно визначити:
 (2)
Таке значення тарифу, що відповідає максимуму функції (2) буде для надавача послуг оптимальним з точки зору максимізації платоспроможного попиту. Виходячи з цього, в якості відповідного критерію, можна запропонувати співвідношення між встановленим та оптимальним рівнем тарифу. При цьому, слід мати на увазі, що відхилення від оптимального рівня має негативний характер незалежно від того, має це відхилення знак (+) чи знак (-). Відповідно, критерій ефективності тарифної політики для надавача послуг, з точки зору попиту може мати вигляд:
 (3)
КрП1 — критерій ефективності тарифної політики для підприємства з точки зору попиту;
 - модуль відхилення значення встановленого тарифу (ТВСТ) від його оптимального, з точки зору попиту, значення (ТОПТ) , тобто, 
Якщо перший, запропонований автором для надавача послуг, критерій характеризує ефективність тарифної політики з точки зору впливу на попит, то другий критерій (КРП2) повинен характеризувати ефективність тарифної політики з точки зору пропозиції. Автор вважає, що чинником, який фактично впливає на пропозицію, насправді є відношення встановленого рівня тарифу до його економічно обґрунтованого рівня. Виходячи з цього:
 (4)
де, Твс - встановлений рівень тарифу;
Тео - економічно обґрунтований рівень тарифу.
Розглянемо критерій ефективності тарифної політики, з точки зору такого її суб'єкта, як споживач. Зрозуміло, що основними вимогами споживача до тарифної політики є два основних елементи, які містять у собі певні внутрішні протиріччя. Першим з цих елементів є мінімізація витрат на послуги підприємств міського господарства. Другий елемент — це бажання отримати послуги максимально високої якості. Додаткова складність, полягає у тому, що необхідно надати відповідну кількісну оцінку параметрам якості обслуговування, оскільки точка зору споживачів, має якісний характер, тобто, характеризується термінами “добре”, “погано”, “задовільно” та їх “емоційними” модифікаціями.
Автор поділяє точку зору , згідно якої, найбільш ефективним засобом виявлення реальної оцінки якості послуг з боку їх споживачів є відповідним чином організоване соціологічне опитування [2, 3]. З точки зору кваліметричного аналізу, для цього необхідно надати кількісну оцінку якісним характеристикам, які висловлюють при проведенні опитування споживачі. У якості такої кількісної оцінки може бути використана питома вага споживачів, які дали позитивну (з точки зору якості послуг) відповідь на коректне сформульоване питання. Крім того, необхідно встановити кількісну оцінку “важливості” параметру, який оцінюється, з точки зору його впливу на кінцевий результат. Враховуючи особливості громадської психології, такою оцінкою може бути питома вага кількості мешканців, що взагалі надали позитивну чи негативну оцінку у загальній кількості опитуваних. Відповідно, для визначення інтегрального показника необхідно визначити середню оцінку по кожній його складовій з урахуванням коефіцієнту її “важливості”.
Таким чином, для визначення інтегрального показника, тобто критерію оцінки якості послуг підприємств міського господарства з боку споживачів (КрН1) необхідно визначити оцінку по видам діяльності.
Але кожний вид діяльності може характеризуватися декількома параметрами. Тому оцінка по виду діяльності, в свою чергу, є середньою оцінкою по відповідним параметрам.
У ряді випадків, відповідний параметр теж містить в собі відповідні локальні складові, які, в свою чергу, необхідно оцінити. Так, наприклад, для оцінки такого параметру, як “рівень фактичного надання послуг” по певному виду діяльності, необхідно визначити локальні оцінки по відповідних видах послуг, тобто оцінка по параметру, у такому випадку, теж є середнім значенням відповідних оцінок локальних складових.
Другим критерієм ефективності тарифної політики, з точки зору споживачів послуг підприємств міського господарства, має бути кількісна оцінка їх бажання мінімізації витрат на ці послуги. Але, з об'єктивної точки зору, мова, насправді, йде про зменшення питомої ваги витрат на ці послуги у загальному розмірі витрат домогосподарства. З точки зору автора, при цьому, слід враховувати не тільки витрати домогосподарства, але й накопичені ним кошти, тобто мова може йти про зниження питомої ваги витрат споживачів на послуги підприємств комунального господарства у обсязі доходів всіх споживачів.
Для забезпечення цього цілком природного бажання, з точки зору автора, достатньо щоб темпи зростання тарифів на послуги підприємств міського господарства були нижчими за темпи росту доходів споживачів [1], тобто:
 (5),
де, Іт — індекс зміни тарифів за визначений період;
Ід - індекс зміни доходів протягом того ж періоду.
Тоді, критерієм ефективності тарифної політики для населення (КрН2), з цієї точки зору буде наступне співвідношення:
 (6).
Зрозуміло, що позитивною слід вважати ситуацію коли КрН2 більше 1,00.
На думку автора, наведені критерії та методичні підходи до їх визначення, дозволяють досить об’єктивно визначити рівень ефективності тарифної політики з точки зору таких її суб’єктів як надавачі послуг та їх споживачі у окремих підгалузях міського господарства та, відповідно, сприятимуть розробці комплексу заходів, спрямованих на підвищення цього рівня. Перспективи подальших розробок пов’язані, перш за все, з дослідженнями та практичними рекомендаціями щодо методів розрахунку критеріїв ефективності тарифної політики з точки зору регулюючих органів.
Список використаних джерел:
1. Бабій О.М., Сербінова К.Х. Економічне обґрунтування розміру прибутку в тарифах на пасажирські автотранспортні перевезення: збірник наукових праць «Вісник соціально-економічних досліджень» - 2013 р. випуск 3 (50) – С. 13-18.
2. Сборник материалов Третьей всеукраинской научно-практической конференции по вопросам самоорганизации населения «Качественные жилищно-коммунальные услуги – общее дело власти и громады». Одесса, 17-18 сентября 2007 года / Под редакцией В. И. Брудного, А. С. Крупника, А. С. Орловского. – Одесса: ХОББИТ ПЛЮС, 2007. – 120 с.
3. Аналітичний звіт за результатами аналізу придатності актів центральних органів виконавчої влади для забезпечення реалізації громадськістю, органами самоорганізації населення їх повноважень у житлово-комунальній сфері / за заг. ред. Є.Г. Абрамової, А.С. Крупника. – Одеса: ПП „Євродрук”, 2012. – 64 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter