Інноваційна діяльність є одним з показників, що характеризує високий економічний рівень країни та визначає її положення на світовому ринку. Нині рівень інноваційної активності більшості підприємств України є низьким, зокрема середня частка реалізованої інноваційної продукції у загальному обсязі продукції промисловості становить близько 7%, а частка інноваційно-активних підприємств у загальній кількості промислових підприємств не перевищує 15%. При цьому залишається низьким обсяг впровадження на підприємствах нових технологічних процесів та інноваційних видів продукції [1].
Для визначення сучасного стану інноваційної діяльності підприємств в Україні необхідно проаналізувати такі показники: основні джерела фінансування; динаміка кількості наукових кадрів та організацій, що займаються науковими дослідженнями; динаміка впровадження інновацій на промислових підприємствах.
Оскільки недостатнє фінансування може стати перешкодою для інноваційного розвитку, тому проаналізуємо показник відповідно статистичним даним. У 2014 році основним джерелом фінансування інноваційної діяльності є власні кошти підприємств – 85%, фінансування за кошти держбюджету є дуже не значним – 4,5%, а за рахунок іноземних інвесторів – 1,8%, що свідчить про зниження інвестиційної привабливості, що пов’язано з економічною та політичною ситуацією в країні [2].
Стосовно впровадження інновацій на промислових підприємствах протягом 2010-2014 року відбувається зріст тенденції з 11,5% (2010 рік) до 12,1% (2014 рік). Спостерігається коливання «впровадження нових технологічних процесів» з 2010 - 2011 рік зріс майже в півтора рази, з 2011 по 2013 рік пішов на спад, а вже в 2014 році почав знову зростати. Щодо «ресурсозберігаючих технологій», то з 2010 - 2012 рік фіксується зростання показника в 1,2 рази, а в 2012 - 2014 році тенденція йде на спад. На основі аналізу даних у промисловості спостерігається постійне освоєння виробництва нових видів інноваційної продукції, кількість яких у 2014 році виросла в 1,5 рази відносно 2011 року. Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової має стійку тенденцію до зниження з 3,8% досягла рівня 2,5%, це свідчить проте що продукція, яку виготовляють вітчизняні промислові підприємства, є не інноваційною та має низьку конкурентну спроможність на ринку [2].
Оскільки, інновацій розробляються науковими кадрами у наукових організаціях, тому третім є аналіз динаміки кількості наукових кадрів та організацій, що займались науковими дослідженнями та розробками. Чисельність науковців та організацій, які виконують наукові дослідження та розробки з 2010 – 2014 рік знизились у півтора рази, наслідком цього може бути те що держава не може надати відповідної підтримки, гарантій та гідної заробітної плати вітчизняним вченим [2].
Отже, для того щоб досягти вищого рівня інноваційної діяльності необхідно: посилити роль держави у формуванні інноваційної політики; вдосконалити нормативну базу; пошук зовнішніх інвесторів; розширення міждержавного співробітництва в галузі наукових розробок; сформувати належну інфраструктуру інноваційного ринку; а також мотивація для науковців, щоб здійснювати інноваційну діяльність. Реалізувавши ці кроки, Україна зможе підвищити рівень інноваційної активності промислових підприємств, а також створить умови для створення конкурентоспроможної продукції.
Список використаних джерел:
1. Наукова та інноваційна діяльність в Україні у 2014 році: Статистичний збірник [Текст] // За заг. ред. О.Г. Осауленка. – К.: Державна служба статистики України, 2015. – 256 с.
2. Сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/.
______________________________
Науковий керівник: Кириленко Володимир Іванович, доктор економічних наук, професор, Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter