Економічна безпека держави – це важливий елемент системи національної безпеки. На сьогодні зростання зовнішнього боргу нашої держави, залежність від зовнішнього фінансування та значний рівень залежності від зовнішніх природних ресурсів (вугілля, газ) загострюють питання економічної безпеки України.
І хоча показник економічної безпеки країни розраховується на загальнодержавному рівні, проте на його значення впливають результати діяльності всіх суб’єктів господарювання. Враховуючи, що найбільшу частку в структурі займають малі та середні підприємства (в тому числі фізичні особи-підприємці), саме економічна безпека даного елемента економічної системи країни повинна підлягати постійному моніторингу. В зв’язку з цим, управління економічною безпекою МСП стає необхідною основою задля забезпечення економічною безпеки держави в цілому.
Економіка будь-якої країни базується на діяльності її економічних суб’єктів. При цьому основу структури суб’єктів господарювання розвинених країни сьогодні становить малий і середній бізнес: так, в ЄС він становить більше 90% в структурі і виробляє більше 50% ВВП [1, с. 177; 2]. На сьогодні Україна за цими показниками відповідає рівню розвинених країн.
Крім того, саме МСП забезпечують більше 67% робочих місць (в розрізі кількості найманих працівників) [2].
Таким чином можна говорити про МСП як про суб’єкт економічних відносин котрий:
- Забезпечує зниження рівня безробіття (в т.ч. за рахунок самозайнятості ФОП);
- Забезпечує ринок широким асортиментом продукції і послуг, сприяючи демонополізації ринку;
- Допомагає результатам НТП проникати в економічні процеси;
- Формує стійкий базис у випадку кризових явищ за рахунок здатності більш швидкого обороту обігових коштів у порівнянні з великими підприємствами та за рахунок простоти функціональних зв’язків.
Здатність МСП підтримувати стійкий стан підприємницьких можливостей, за якого вони можуть оперативно реагувати на негативні зовнішні впливи і ефективно протистояти їм (тобто, підтримувати економічну безпеку) визначає в тому числі і здатність виконувати вищенаведені функції. Це, в свою чергу, сприяє покращенню соціально-економічного клімату суспільства, тобто не лише виведення на високий рівень фінансово-економічних показників, а і формування сприятливих настроїв у суспільстві, позитивного сприйняття владних ініціатив тощо.
Проте задля того, щоб підтримувати економічну безпеку підприємства на високому рівні, необхідно в першу чергу будувати ефективну систему управління економічною стійкістю. Будь-який економічний суб’єкт функціонує у мінливому (а з урахуванням сучасного стану політичних та економічних відносин в Україні – особливо нестабільному) середовищі, а тому досягнення задовільного рівня економічної безпеки не є достатнім. На сьогодні гостро постає проблема його контролю, аналізу та підтримання. Підтримка економічної безпеки підприємництва (не лише малого та середнього, а й великого) потребує формування чіткого і досить гнучкого механізму управління, який базувався б на плануванні, контролі та забезпеченні необхідного та максимально можливого для підприємства з урахуванням його можливостей рівня економічної безпеки.
Економічна безпека підприємства – ключовий елемент економічної безпеки держави в цілому. Сьогоднішні економічні, політичні та соціальні проблеми в Україні особливо загострюють питання економічної безпеки нашої країни. І оскільки найбільш гнучким та чисельним елементом економічної системи держави є мале та середнє підприємництво, то основний тягар забезпечення економічної безпеки України лягає саме на них. У зв’язку з цим вкрай важливою постає проблема формування системи управління економічною безпекою МСП, в основі якої лежав би постійний аналіз та підтримка необхідного рівня економічної безпеки. У середовищі з високим рівнем нестабільності наявність чіткого механізму управління економічною стійкістю є дуже важливим, оскільки він забезпечує наявність плану, згідно х яким можливо оперативно внести зміни в діяльність підприємства і забезпечити підтримання рівня його економічної стійкості навіть з появою непередбачуваних загроз.
Список використаних джерел:
1. Садова У. Шляхи активізації розвитку малого бізнесу в Україні / Уляна Садова. // Актуальні проблеми функціонування господарської системи України: Матеріали ХХІІ-гої міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих учених, Львів, 15 травня 2015 р. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. – С.177-178
2. Засади дерегуляції в Україні [Електронний ресурс]. – 2014. – Режим доступу: https://dimitrioliapin.wordpress.com/2014/10/27/засади-дерегуляції-в-україні/
3. Показники структурної статистики по суб’єктах господарювання з розподілом за їх розмірами [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2012/fin/osp/osp_u/osp_u.htm.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter