У процесі здійснення господарської діяльності суб’єкти господарювання вимушено вступають у розрахункові відносини з постачальниками та підрядниками з приводу придбання товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт, отримання послуг, які супроводжуються виникненням поточної кредиторської заборгованості. Кредиторська заборгованість є результатом часових розбіжностей між моментами постачання та сплати за рахунками. Важливість правильної організації управління кредиторською заборгованістю визначається її впливом на показники ліквідності та платоспроможності підприємства, його фінансову стійкість.
Для забезпечення формування повної та достовірної інформації про стан розрахунків із постачальниками та підрядниками підприємства, виявлення і усунення можливих порушень розрахункової та фінансової дисципліни, внаслідок недбалого ведення бухгалтерського обліку, зловживань чи шахрайства, є необхідним своєчасний аудиторський контроль таких розрахунків.
Метою проведення аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками є надання аудитором незалежної думки з приводу правильності та своєчасності ведення розрахунків з постачальниками, відображення їх в обліку та звітності, підтвердження законності виникнення кредиторської заборгованості. Для досягнення поставленої мети при аудиті розрахунків з постачальниками та підрядниками необхідно виконати такі завдання: перевірити оформлення документації, встановити правильність здійснення таких операцій та відображення їх в обліку, здійснити перевірку правильності проведення інвентаризації кредиторської заборгованості, встановити причини і строки виникнення заборгованості по розрахунках, визначити величину простроченої кредиторської заборгованості [1].
Для проведення аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками необхідно використовувати наступні джерела інформації: законодавчо-нормативне забезпечення щодо обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками, первинні документи щодо обліку розрахунків, а також документи, що підтверджують надходження, оприбуткування ТМЦ, одержання послуг, акти звіряння розрахунків, акти інвентаризації розрахунків, аудиторські висновки, облікові реєстри по рахунках тощо.
Якість проведення аудиторської перевірки визначається вибраними аудитором методами та процедурами. Норми МСА 500 «Аудиторські докази» дозволяють чітко визначити склад аудиторських доказів, необхідних для формулювання обґрунтованих висновків та дають змогу спланувати перелік аудиторських процедур [2].
Під час перевірки правильності відображення в обліку та своєчасності розрахунків з постачальниками та підрядниками особливу увагу аудитору необхідно звернути на встановлення наявності та достовірності оформлення договорів на доставку ТМЦ, відповідність кількості і якості продукції умовам договору, своєчасність оприбуткування ТМЦ, що надійшли від постачальника, дотримання діючих цін та строків позовної давності.
Встановлення правильності кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку дозволяє не лише виявити помилки, але й розкрити факти зловживання службовими обов’язками. Для перевірки правильності розрахунків необхідно зіставити операції з оплати рахунків з виписками банку, оскільки ці дані мають збігатися.
Таким чином, аудиторська перевірка розрахунків з постачальниками та підрядниками є необхідним елементом господарського контролю. Своєчасний аудит забезпечує формування повної та достовірної інформації про стан розрахунків з постачальниками та підрядниками, яка необхідна внутрішнім та зовнішнім користувачами фінансової звітності для управління та розвитку підприємства.
1. Гамова О. В. Концептуальні основи проведення аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками / О. В. Гамова, Т. В. Алексютіна // Вісник Нац. техн. ун-ту "ХПІ" : зб. наук. пр. Темат. вип. : Технічний прогрес та ефективність виробництва. – Харків : НТУ "ХПІ". – 2012. – № 25 (931), т. 2. – С. 78-84.
2. Візіренко С. В.Удосконалення аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками / С. В. Візіренко // Інноваційна економіка. - 2014. - № 3. - С. 249-254. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/inek_2014_3_38.