З 01 січня зона вільної торгівлі з ЄС стала для нас реальністю.
Ця Угода дозволяє європейським виробникам вийти на ринок України, що, в свою чергу, сприятиме залученню інвестицій до країни. Крім цього, європейці зможуть ввозити до України вже готову продукцію, що дозволить імпорту бути дешевшим. Вітчизняні компанії при бажанні зможуть тепер вийти на ринок ЄС.
Євросоюз – важливий стратегічний партнер України. У цій статті спробуємо розглянути, до яких змін Угода може призвести в аграрному секторі України.
За даними міністерства аграрної політики України доля ЄС в торгівлі сільськогосподарською продукцією постійно зростає. За 11 місяців 2015 року в загальній структурі зовнішньоторгового обороту вона склала 31,2%. При тому власне зовнішньоторговий оборот за цей період склав 5,2 млрд. доларів США, з яких експорт – 3,6 млрд.$. Однак, зона вільної торгівлі не забезпечила і не забезпечить вільний експорт. Ніякого відкриття ринків не відбулося. Ситуація складається таким чином, що Європа говорить про зону вільної торгівлі з Україною і одночасно підписує безліч виключень і обмежень для українських товарів. При цьому для України встановлюються катастрофічні обмеження або квоти.
Потрібно зазначити, що Україна протягом 10 років буде поступово входити до асоціації між ЄС та Україною, а тому ніхто і не обіцяв аграріям вільного доступу до ринку з 01 січня 2016 року. З 01 січня Європа фактично отримала доступ до нашого ринку, а нам зберегла квоти на безмитну торгівлю, які діяли і в минулому році. Особливо негативно це сприймається аграріями.
Визначити яким буде наш експорт до ЄС в наступному році важко, тому що близько 8 млн. тонн зерна ЄС експортує і близько 8 млн. тонн закупляє. А тому все буде залежати від врожаю в ЄС.
Звичайно, це краще ніж нічого. Потрібно і надалі лобіювати свої інтереси й інвестувати у виробництво, так як було зроблену у молочному секторі, де за рік були відкриті 3 ринки: Китай, ЄС і Казахстан.
Сільське господарство - єдина галузь, яка отримала право на ввезення на територію ЄС певних продуктів. Однак, це не означає, що поставляти продукцію в ЄС поза квотами заборонено. Просто в цьому випадку доведеться сплачувати ввізне мито і, найголовніше, відповідати прийнятим там вимогам.
Передбачено тарифну, митну і фітосанітарну лібералізацію, яка означає, що правила внутрішнього ринку ЄС поступово будуть застосовуватися в українському законодавстві (технічні стандарти, санітарні і фітосанітарні норми, правила державних закупівель, конкуренція, інтелектуальна власність і тощо) і будуть базуватися на українському законодавстві.
В Угоді про асоціацію передбачений перелік конкретних дій, які потрібно провести в сфері законодавства. Це величезний стимул для розвитку економіки і, в той самий час, контроль за якістю продукції, що передбачений стандартами і процедурами сертифікації. Однак, якщо українські товари будуть продаватися за правилами минулого року, то 70% імпортних товарів на українському ринку будуть реалізуватися без мита на імпорт.
Нульові ставки з 01 січня вводяться для більшості сільськогосподарських товарів. На думку фахівців таке рішення не повинно призвести до обвалу ринку і напливу імпорту в Україну.
Девальвація гривні не дозволить імпорту витіснити більшу частину української сільськогосподарської продукції, яка має в більшості випадків низьку собівартість на внутрішньому ринку. Наприклад, зростання українського м’яса. Польща планує поставити в Україну додатково на 18,9 млн.$. До речі, з точки зору української асоціації постачальників торгових мереж імпорт продукції може бути на руку споживачам, якщо українські виробники почнуть різко підвищувати ціни.
Окремо стоїть питання ембарго Росії на ввіз продовольчих товарів і обмеження на транзит. На момент введення офіційного ембарго на початку 2016 року рівень експорту української продукції в РФ складав 2% від загального об’єму. За даними Мінагрополітики це близько 300 млн. доларів США або 10% від нашого експорту до Європи.
Україна зуміла переправити експортні потоки аграрної продукції в інші країни світу. На сьогодні ми експортуємо продукцію в 190 країн світу. Головним ринком збуту є азіатський – 6,7 млрд.$, європейський – 4,1 млрд.$ і африканський - 1,5 млрд.$.
Звичайно, без допомоги держави аграрному сектору не обійтись. Перш за все, це дотації на суму не менше ніж 4 млрд. грн. Друге – це активна співпраця із Європейським банком, і, третє, – це інвестиції в 5 південних областей на відновлення систем зрошення, що дозволить додатково підвищити врожайність на 8-10 млн. тонн і створити додатково 100 тис. робочих місць.
Список використаних джерел:
1. Угода про асоціацію між ЄС і Україною.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter