На сучасному етапі розвитку промислового сектору стає актуальним пошуку нових каналів залучення капіталу яким може стати страховий ринок. Сучасний етап розвитку страхового ринку України характеризується посиленням негативних тенденцій. Основним стримуючими чинниками розвитку страхового сектору є складна економіко-політична ситуація в країні, негативна динаміка основних макроекономічних показників, висока вартість гривні, домінуючі девальваційні процеси.
Основи страхування в ринкових умовах, питання організації страхової справи досліджували зарубіжні та українські вчені: Дж.Дікінсон, Р. Дофф, М.Елінга, П.Сорокіна, Дж.Стрейчі, М.М. Александрова, В.Д. Базилевич, О.І. Барановський, Л.М. Горбач, О.О. Гаманкова, М.С. Клапків, В.М. Парнюк, С.С. Осадець, В.В. Шахов, В.І. Шевченко, І.В. Фисун, В.М. Фурман та інші.
Для дослідження взаємозв’язку даних секторів необхідно використовувати принципово новий інструментарій – економіко-математичне моделювання, яке враховує більшість прямих і непрямих взаємозалежностей між найважливішими процесами на ринку страхування. Економетрична модель страхового ринку дозволяє прийняти правильне рішення про те, яку стратегію слід обрати на конкретному ринку, яким пріоритетам віддати перевагу: вдосконалення страхового законодавства або підвищення фінансової активності і т. д. Таким чином, в сучасних умовах розвитку страхової галузі побудова ефективної економіко-математичної моделі страхового ринку як ефективного інструменту дослідження ринку страхування є актуальною проблемою.
Страхова компанія – це організація, яка згідно з отриманою ліцензією бере на себе зобов’язання за певну плату відшкодувати завданий страховим випадком збиток або виплатити страхову суму страхувальникові чи іншим особам, вказаним у договорі [1, с. 87].
Об’єктивною основою розвитку страхового ринку є потреба забезпечення безперебійності фінансово-господарської діяльності, що виникає в процесі відтворення, і надання грошової допомоги у разі настання непередбачених несприятливих подій. Страховий ринок відіграє значну роль для розвитку та ефективного функціонування фінансового сектора національної економіки, оскільки страхові компанії фактично є посередниками між учасниками фінансового ринку.
На відміну від ринку банківських послуг, страховий ринок України навіть при фінансовій кризі не мав спаду темпів зростання, хоча відомі страхові компанії США, які страхували фінансові ризики, збанкрутували і власне спровокували світову фінансову кризу 2008 року [1]. Адже американська страхова компанія "AIG" в 2008 році опинилась у скрутному становищі, від банкрутства її врятував уряд США. Ця страхова компанія працювала також і в Україні. Розвиток страхового ринку в Україні останні роки забезпечувався переважно за рахунок його номінально добровільних, а фактично обов’язкових форм, насамперед страхування автотранспортних засобів при їх придбанні в кредит, а також страхування майна при іпотечному кредитуванні і страхування у сфері туризму.
Для чіткого розуміння ситуації на страховому ринку необхідно визначити саме ефективність взаємодії страхових компаній та промисловим сектором України. Ефективність страхових компаній можна відобразити системою таких показників [2, c. 127-128]: показник ділової активності, який показує відношення надходжень страхових премій (платежів) на певну дату поточного року до валюти балансу на цю ж дату за попередній рік; зіставлення обсягів власного капіталу і статутного капіталу; зростання страхових премій; темп зростання/спадання страхових виплат тощо. Страхові виплати дозволяють побачити чи спроможна компанія здійснювати свої прямі зобов’язання перед клієнтами. Ми дослідимо взаємозв’язок страхового ринку та промислового сектору за допомогою методу регресійного моделювання.
Таблиця 1. Показники діяльності страхових компаній за 2006 -2014 роки
Джерело: складено автором на основі даних [3].
На підставі методів регресійного моделювання визначаємо ефективність діяльності страхового ринку в Україні. Розраховане лінійне рівняння регресії має вигляд:
 (1)
Дисперсійно-регресійний аналіз вказує на те, що модель має хороші характеристики:високий коефіцієнт детермінації R-squared =0,8784означає, що незалежні змінні X1, X2, пояснюють 87,84% варіації залежної змінної Y [4, с. 177]; критерій Фішера F-Ratio 18,26значно перевищує критичне значення F3; 11; 0,05 = 8,77, що підтверджує адекватність отриманої моделі й істотність кореляційного зв’язку між досліджуваними параметрами; всі коефіцієнти даної регресійної моделі – значимі (значення t-статистики за модулем не перевищують значення t-розподілу Ст’юдента t11;0,025 =2,201);критерій Durbin-Watson statistic = 2,09425, автокореляція відсутня (dL = 0,814, dU = 1,750) [5, с. 301].
Регресія (1) показує, що рентабельність страхових компаній з кожним роком за рахунок збільшення виплат страхового відшкодування буде знижуватися на 0,045, а за рахунок обсягу реалізованої продукції зростатиме.
Розвиток страхового ринку стримує дія наступних факторів: відсутність державної політики розвитку як економіки в цілому, так і програми розвитку ринків фінансових послуг, неузгодженість господарського і страхового законодавства, недосконалість податкового законодавства, нестабільність фінансового середовища господарюючих суб’єктів і населення, слабкість стимулів у розвитку страхування.Діяльність страхових компаній стримують як зовнішні чинники так і внутрішні, зокрема низький рівень прибутків промислових підприємств, розвиток тіньової політики страховиків, недосконалість системи оподаткування страхових компаній, є й такі, які безпосередньо залежать від якості менеджменту страхових компаній.
Список використаних джерел:
1. В.Костецький. Місце та роль страхових компаній в інституційній структурі фінансового ринку / В.Костецький // Галицький економічний вісник. — 2012. — №3(36). — с. 86–94.
2. Бідник Н.Б. Створення кептивних страхових компанійяк метод самострахування промислових підприємств [Текст] / Н.Б. Бідник, В.Б. Дзьоба // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2011. – № 704. – С. 126–131.
3. Підсумки діяльності страхових компаній. Зведена динаміка основних показників страхового ринку [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. – Режим доступу : http://nfp.gov.ua/
4. Дудко В.С. Економіко-математичне моделювання: навчальний посібник для студ. вищ. навчал. закл. : в 2 частинах / Дудко В.С., Краснова Т.Д., Лаговський В.В. – Ірпінь: НУДПСУ, 2010. – 448 с.
5. Наконечний С. І. Економетрія: підручник. – Вид. 4-те, доповнене та перероблене / С. І. Наконечний, Т. О. Терещенко, Т. П. Романюк. – К. : КНЕУ, 2006. – 528 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter