Функціонування в аграрному секторі різних організаційно-правових форм підприємницької діяльності вимагає нових підходів до організації бухгалтерського обліку, яка повинна враховувати особливості біологічних перетворень в сільському господарстві.
Організація та реалізація теоретичних засад обліку поточних біологічних активів повинна здійснюватися відповідно до МСБО 41 “Сільське господарство” та розробленого на його основі національного П(С)БО 30 “Біологічні активи”.
Залежно від галузі сільськогосподарські біологічні активи поділяються на:
1. Біологічні активи рослинництва;
2. Біологічні активи тваринництва.
Другою класифікаційною ознакою, за якою групуються біологічні активи, є період участі біологічних активів у господарському обороті підприємства. Відповідно вони поділяються на:
1. Поточні біологічні активи;
2. Довгострокові біологічні активи;
3. Незрілі довгострокові біологічні активи.
Актуальним питанням є первісне та подальше відображення біологічних активів і сільськогосподарської продукції в бухгалтерському обліку
Методика відображення біологічних активів і сільськогосподарської продукції, запропонована В.М.Жуком, в цілому є прийнятною, зокрема, пропозиція щодо відображення приросту живої маси тварин на вирощуванні та відгодівлі на рахунку 21 «Поточні біологічні активи» [1].
Разом з тим дискусійною є інша пропозиція стосовно відображення оприбуткування додаткових біологічних активів тваринництва на рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва».
Відповідно до П(С)БО 30 біологічним активом вважається тварина або рослина, яка перебуває у процесі біологічних перетворень. Виходячи з цього додаткові біологічні активи тваринництва (приплід тварин), на відміну від додаткових біологічних активів рослинництва, можна відразу після народження визнати біологічним активом, оскільки вони відповідають всім критеріям визнання та процес біологічних перетворень вже триває. При отриманні додаткових біологічних активів рослинництва процес їх біологічних перетворень призупиняється до їх висадки у грунт. Тому додаткові біологічні активи рослинництва пропонується розглядати як сільськогосподарську продукцію і оприбутковувати їх по дебету рахунку 27, а додаткові біологічні активи тваринництва відразу визнавати поточними біологічними активами з відображенням на рахунку 21.
На думку С.Ф. Голова пропозиція В.М. Жука суперечить як П(С)БО 30, так й МСБО 41, оскільки біологічний актив слід визнавати незалежно від того, чи можна визначити його справедливу вартість. Тому біологічні активи слід обліковувати не лише за видами сільськогосподарської діяльності, а й за видами оцінки активів. Крім того, МСБО 41 хоча не вимагає, але заохочує окремо розкривати інформацію про зрілі та незрілі біологічні активи, а також про споживні та біологічні активи носії [2].
Маринчук М.М. вважає,що нині в Україні з деяких об'єктивних та суб'єктивних причин ціни на більшість видів сільськогосподарської продукції, насамперед продукції тварин, нижчі від їх виробничої собівартості. За таких умов запровадження методичних підходів оцінки біологічних активів за справедливою вартістю може негативно вплинути на ефективність сільськогосподарського виробництва.
Є проблема, на наш погляд, і в визначенні валового приросту живої маси. Вона має одну неточність, яка часто призводить до хибної думки бухгалтерів сільськогосподарських підприємств. При визначенні валового приросту живої маси вираховують вагу всього поголів'я молодняку та дорослих тварин на відгодівлі, яке загинуло. Однак, падіж (загибель) тварин може статися з різних причин: нещасний випадок, з вини матеріально відповідальної особи, внаслідок стихійного лиха, хвороби тощо. Ми підтримуємо пропозицію вчених, що при визначенні валового приросту живої маси необхідно брати до уваги не живу масу всього падежу, а тільки прийняту за рахунок підприємства. Вартість тварин, які загинули внаслідок стихійного лиха, відшкодовується страховими компаніями (якщо вони були застраховані), а вартість тварин, які загинули вини матеріально відповідальної особи – винними у загибелі особами.
Отже, методика визначення приросту живої маси молодняку тварин і дорослих тварин на відгодівлі, а також обліку падежу тварин, особливо великої рогатої худоби, має ряд суттєвих недоліків.
По-перше, на собівартість приросту живої маси значно впливають втрати від падежу молодняку тварин і дорослих тварин на відгодівлі, тому що жива маса тварин, які загинули, повністю вираховується з отриманого приросту даної облікової групи, включаючи живу масу тварин, яка перейшла з попередніх років. Тобто уся загибель розглядається як втрати виробництва приросту живої маси звітного періоду.
По-друге, часто при обробці звітів про рух тварин і птиці на фермі та при проведені операцій по загибелі тварин за рахунками бухгалтерського обліку бухгалтерія не має від адміністрації підприємства конкретних вказівок за фактами падежу.
Отже, уже вище сказане свідчить про те, що система обліку має ряд недоліків, які потрібно приймати до уваги і ліквідовувати. З метою усунення вище наведених недоліків вчені пропонують, і ми їх підтримуємо, такі пропозиції:
- деякі разові первинні документи переробити так, щоб їх можна було використовувати протягом місяця, як накопичувальні (наприклад Акт на оприбуткування приплоду тварин) [3];
- до живої маси тварин, яка залишилася на кінець звітного періоду, додавати масу тварин, які вибули у звітному періоді, загибель яких віднесена на рахунок підприємства, а з одержаного підсумку вирахувати вагу тварин, які були на початок звітного періоду та вагу тварин, які надійшли у групу протягом звітного періоду.
Проте, вважаємо, що дані пропозиції повинні бути обговорені і взяті до уваги науковцями.
Список використаних джерел:
1. Жук В. М. Нові методологічні засади обліку сільськогосподарської діяльності та проблеми практичного застосування ПСБО 30 «Біологічні активи» / В. М. Жук. // Облік і фінанси АПК. – 2006. – №6.
2. Голов С. Ф. Облік сільськогосподарських активів за справедливою вартістю: проти течії / С. Ф. Голов. // Облік і фінанси АПК. – 2006. – №11. – С. 87–90.
3. Методичні рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів в сільськогосподарських підприємствах” затверджені Наказом Міністерства аграрної політики України від 21 лютого 2008 р. № 73.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter