Аудит як вид діяльності в Україні з’явився порівняно нещодавно і розвивається досить повільно. Наші аудитори ще не належною мірою визнані за кордоном і аудит української компанії, навіть дуже відомої, не є ні для іноземців, ні для співвітчизників незаперечним. Головною причиною цього є те, що українська звітність не завжди може бути зрозумілою для іноземних інвесторів, акціонерів, кредитних організацій та ін. Одним з шляхів вирішення даної проблеми може бути внесення в законодавчу базу аудиту відповідних коректив для забезпечення «доступності» аудиту для іноземних громадян, а також поглиблення співпраці професійних аудиторських організацій України з міжнародними та європейськими відповідними організаціями.
На розвиток аудиту в Україні впливає також ряд інших проблем, таких як недотримання критерію об’єктивності, поява на ринку так званого «чорного» аудиту, недостатнє його правове та державне регулювання і т.д.
Недотримання критерію об'єктивності аудиторського звіту є занадто проблемним явищем на сьогодні в Україні. У першу чергу об'єктивність аудитора значною мірою залежить від багаторазовості його роботи у одного клієнта. Поширені випадки, коли рік у рік клієнт доручає аудит своєї бухгалтерської звітності одній і тій же аудиторській організації, що найчастіше паралельно робить супутні (несумісні) аудиту послуги. Навіть високопрофесійному аудитору при такому форматі роботи складно залишатись об'єктивним, тому що втрачається свіжість погляду на факти та виникає тяга до налагодження неформальних відносин. Шляхом вирішення даної проблеми може бути обмеження терміну (і кількості разів) певного аудитора у конкретній організації.
Не менш важливою проблемою виступає надання на ринку аудиторських послуг по досить занижених цінах, а якість даних послуг при цьому залишає бажати кращого. У результаті цього в Україні знову розквітнув так званий "чорний аудит". Здійснюючи неякісний аудит, компанії не тільки завдають шкоди своїм клієнтам, знижуючи рівень розвитку будь-якої галузі в цілому, але й підривають довіру взагалі до аудиторської діяльності. Боротися з такими компаніями повинні самі учасники ринку, зокрема, необхідно вплинути на свідомість самих клієнтів, переконати їх у тому, що дешевого, а, заодно, і якісного аудиту, не буває і бути не може.
Важливими на сьогодні залишаються проблеми відсутності типових форм документів з аудиту та недостатня кількість методичних розробок з аудиторського контролю, які потребують внесення необхідних змін і доповнень до Закону України «Про аудиторську діяльність» з метою приведення його у відповідність до інших законодавчих актів України.
Отже, основними напрямами для розвитку аудиторської діяльності в Україні повинні стати:
- використання узагальненого практичного досвіду роботи міжнародних і вітчизняних аудиторських фірм;
- внесення необхідних змін і доповнень до Закону України «Про аудиторську діяльність» з метою приведення його у відповідність до інших законодавчих актів України;
- розробка механізму ціноутворення на аудит та аудиторські послуги на основі вивчення міжнародного досвіду з цього питання та ін.
Список використаних джерел:
1. Закон України «Про аудиторську діяльність» - http://zakon.rada.gov.ua/
2. Усач Б. Проблеми розвитку аудиту в Україні // Регіональна економіка – 2007 - № 4 , С. 217 - 222.
3. Гуцаленко Л.В. Аудит в Україні: розвиток, проблеми та шляхи їх вирішення – 2011. – № 1. –С. 97-101.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter