В умовах кризових явищ в економіці України у статистичних службах виникає нагальна потреба в проведенні деталізованого статистичного вивчення та аналізу прямих іноземних інвестицій для прийняття необхідних управлінських рішень ефективного розвитку економіки.
Забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в Україні є питанням стратегічної важливості, від реалізації якого залежать соціально-економічна динаміка, ефективність участі у світовому поділі праці, можливості модернізації на цій основі національної економіки. Існує величезний набір факторів, які впливають на прийняття рішення про інвестування, до них відносяться: політичні, економічні, соціальні, виробничі, можливість доступу на інші ринки. Тим нижче оцінюється інвестиційний клімат країни, чим меншим є її імідж і тим більші пільги та поступки має пропонувати держава для залучення ресурсів. І навпаки, якщо інвестиційний клімат поліпшується, значить, держава може послідовно знижувати пільги, приводячи їх у відповідність з міжнародними стандартами, і формуючи конкурентний інвестиційний ринок.
Для української економіки минулий 2014 рік став одним з найбільш несприятливих за останні десять років. На сьогоднішній день приплив капіталу до України у вигляді портфельних і прямих інвестицій, депозитів і кредитів навіть наполовину не покриває потребу країни в інвестуванні. На жаль, загальна ситуація з кількістю (а найголовніше, з якістю) залучених в Україну інвестицій складається невтішна.
Особливості кризового етапу в економіці України пов’язані не тільки з політичною ситуацією, а й зі складністю фінансового стану багатьох підприємств, високим ступенем зношеності основних фондів, що потребують суттєвої активізації інвестиційної активності господарюючих суб’єктів. У складній та заплутаній системі економічних зв’язків усе частіше необхідно приймати зважені рішення щодо накопичення та інвестування. Для збереження і примноження заощаджень потрібно відмовитись від старих засобів накопичення та перейти до засобів, притаманних ринковим відносинам, що об’єднуються під загальною назвою інвестування. Проаналізуємо динаміку зміни обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку України.
Розглянемо причини відсутності бажання вкладати гроші в Україну:
1. Високий рівень корупції. Корупція в Україні, незважаючи на зміну політичної еліти і прихід до влади нових людей, не зменшилася, а в деяких сферах навіть зросла на 5-18%. Про це свідчить порівняльний аналіз досліджень рівнів корупції в Україні, які проводилися компаніями Transparency International, Gallup International та Центр Разумкова у 2013-2015 роках, за даними прес-служби Українського інституту стратегій глобального розвитку та адаптації. Динаміка порушень законодавства у фінансово-бюджетній сфері за останні роки виглядає страхітливо. Тільки за офіційними даними розмір виявлених фінансових порушень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів у 2014 році (7583,8 млн. грн.) в три рази перевищив той же показник 2007 року (2205,3 тис. грн.). Мільйони гривень щорічно «вимиваються» з української економіки, осідаючи на приватних рахунках зарубіжних банків.
2. Складність відкриття та ведення власного бізнесу. В умовах нестачі інвестицій одним із пріоритетних завдань для України є залучення національного та іноземного капіталу в реальний сектор економіки. Великі міжнародні корпорації, які мають намір здійснити інвестиції в ту чи іншу країну, в більшості випадків, проводять власну оцінку інвестиційної привабливості кожної країни виходячи зі своїх критеріїв, часто при цьому вдаючись до послуг спеціалізованих консультантів. Середні і дрібні інвестори, як правило, не мають коштів для проведення цільових досліджень й при ухваленні рішень більшою мірою спираються на міжнародні рейтинги інвестиційної привабливості. Однак саме ці інвестори часто є творцями нових високотехнологічних виробництв.
У таблиці 1 відображається рейтинг країн за показником сприяння ведення бізнесу, а також дані по десяти індикаторам регулювання підприємницької діяльності: 1. Реєстрація підприємств.2.Отримання дозволів на будівництво. 3. Підключення до системи електропостачання. 4. Реєстрація власності. 5. Кредитування. 6. Захист інвесторів. 7. Оподаткування. 8. Міжнародна торгівля. 9. Забезпечення виконання контрактів.10. Ліквідація підприємств.
Таблиця 1
Рейтинг ведення бізнесу у державах світу за 2015 рік
Україна за минулий рік поліпшила свої позиції відразу на 16 пунктів і піднялася з 112 на 96 місце в рейтингу. З усіх критеріїв, за якими оцінюються економіки, в України найкраще йдуть справи із кредитуванням. За цим критерієм країна займає 17 місце у світі. Ключові показники України такі:за показником простоти реєстрації бізнесу країна займає 76 місце в світі; за показником простоти реєстрації прав власності - 59 місце; за рівнем кредитування - 17 місце; за рівнем захисту інвесторів - 109 місце; за рівнем оподаткування - 108 місце; за показником легкості ведення міжнародної торгівлі - 154 місце; за показником простоти ліквідації підприємств - 142 місце; за показником простоти підключення до системи електропостачання - 185 місце; за показником простоти отримання дозволів на будівництво - 70 місце.
Динаміка коефіцієнта показує, що протягом останнього десятиліття, Україна постійно входила до 20% країн з найгіршими показниками умов ведення бізнесу і тільки з 2012 року підвищила цей поріг і в 2015 році ввійшла в сотню. (табл. 2).
Таблиця 2
Динаміка рейтингу України ведення бізнесу в 2006-2015 роках
Згідно з результатами звіту, найближчі сусіди випереджають Україну: Польща зайняла в рейтингу 32-е місце, Болгарія - 38-е, Румунія - 48-е, Білорусь - 57-е, Російська Федерація - 62-е, Молдова - 63-е. Росія піднялася на два пункти в рейтингу Doing Business, зайнявши 62 місце.
Разом з тим, укладачі рейтингу відзначили ряд покращень в бізнес-кліматі України. Серед них, наприклад, виділяють спрощення процесу сплати податків для компаній, завдяки введенню електронної системи подання декларацій і сплати єдиного соціального податку. Також в Україні покращився і спеціально що розраховується показник віддаленості від передового рубежу (тобто від країни, що займає перше місце - Сінгапуру), склавши 61,5%, проти торішніх 59,2% (чим вище бал за цим показником, тим сприятливіше підприємницьке середовище).
3. Суперечливість і кількість законодавчих актів. Заплутаність вітчизняної законодавчої бази відома далеко за межами нашої країни. Скажімо, Конституція - найважливіший документ будь-якої держави, в Україні містить 161 статтю і 68 поправок (для порівняння, в Конституції США всього 7 статей і 27 поправок).
4. Високий рівень економічної злочинності. У нашій країні рівень економічної злочинності (у тому числі, і кібер злочинів) набагато вище середньосвітового і середньоєвропейського показників. У такій ситуації довіряти свої гроші недостатньо захищеним компаніям захоче далеко не кожен.
5. Низький рівень економічної свободи. Україна входить в рейтинг щорічної публікації з 1996 року, коли зайняла останнє місце із 123 країн. В рейтингу за 2014 рік Україна вже займає 155 місце із 178 країн.
Кращою з десяти областей економічної свободи в Україні стала «свобода торгівлі»(86,2) та «монетарна свобода» (78,7), а гіршою - «свобода інвестицій» (20) та свобода від корупції (21,9). Місце України в рейтингу економічної свободи в 2014 році за даними американського дослідницького центру «Фонд спадщини»: Права власності – 30; Свобода від корупції – 21,9; Фіскальна свобода – 79,1; Участь уряду – 37,5; Свобода підприємництва – 59,8; Свобода праці – 49,8; Монетарна свобода – 78,7; Свобода торгівлі – 86,2; Свобода інвестицій – 20; Фінансова свобода – 30.
Таким чином в Україні найгірші показники стосуються питань регулювання бізнесу, захисту прав власності, незалежність правосуддя та контролю над рухом капіталів. Кращі – відображають незначну роль державної власності в економіці, простоту відкриття бізнесу, низький рівень зовнішньоторговельних тарифів та податку на прибуток.
Отже, для поліпшення інвестиційного клімату необхідно зосередитися в основному на спрощенні реєстраційних процедур при відкритті бізнесу. Без різкого скорочення кількості процедур і термінів отримання дозволів на будівництво, спрощення порядку сплати податків, проходження митних процедур та ліквідації бізнесу, інвестиційний клімат в Україні не поліпшиться. Головним при цьому повинно бути самообмеження регуляторних функцій держави та кардинальне поліпшення роботи всієї правової системи України.
Список використаних джерел:
1. Полковниченко С. Вплив прямих іноземних інвестицій на розвиток економіки України / С.О. Полковниченко, Н.В. Аркадьєва // Науковий вісник ЧДІЕУ. – 2010. – 2010. - № 3 (7). – С. 79-85.
2. Товстиженко О.В. Роль іноземних інвестицій в інтенсифікації розвитку вітчизняного виробництва / О.В. Товстиженко // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 1. – С. 104-108.
3. Леонова С.В. Вплив прямих іноземних інвестицій на ринкову вартість підприємства / С.В. Леонова, З. Патора-Висоцька // Вісн. Нац. ун-ту «Львів. Політехніка». - 2007. - № 594. - С. 113-118.
4. Вівчар О.Й. Проблеми та перспективи залучення іноземних інвестицій в економіку регіону / О.Й. Вівчар, О.З. Мотак // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип. 21.8. – С. 172-177.
5. Фомішина В.М. Заощаджувально-інвестиційний потенціал приватного сектора економіки України / В.М. Фомішина // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Економіка. – 2009, Вип. 3/1. – С. 16-22
6. Харламова Г. О. Інвестиційна позиція та перспективи інтеграції України у міжнародний інвестиційний простір / Г. О. Харламова // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – № 20. – С. 3-8.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter