З 2005 року в Україні спостерігається тенденція до зростання негативного зовнішньоекономічного сальдо (рис.1) і задоволення кінцевих потреб споживачів і проміжних виробничих потреб за рахунок імпортованої продукції.
Рис.1 Обсяг експорту-імпорту товарів в Україні у 2002-2014 рр.
На рис.2 відображено результати аналізу галузевої імпортозалежності, на основі розрахунку частки імпорту у внутрішньому споживанні продукції галузі в країні:
де Іn – рівень імпортозалежності за продукцією n-го виду діяльності;
Qin, Qеn, Qвn – осяг імпорту, експорту і виробництва продукції n-го виду діяльності.
Основними причинами високої імпортозалежності України є:
- висока матеріало-, енергоємність виробництва, застарілість основних фондів;
- надто швидкі темпи допуску на вітчизняний ринок диверсифікованого імпорту не супроводжувались одночасною модернізацією, розширенням асортименту, збереженням обсягів існуючих та створенням нових виробництв;
- сировинна спрямованість експорту, низька активність у виробництві кінцевої продукції, низька конкурентоспроможність вітчизняної продукції;
- низька інноваційна активність, невикористання останніх досягнень НТП;
- високі показники контрабанди і тіньового імпорт.
Рис.2. Імпортозалежність України за видами економічної діяльності
Економіка України потребує глибоких перетворень у промисловості, що дасть змогу підвищити економічну стійкість країни і зменшити її залежність від імпорту. Найбільш реальні перспективи вітчизняної економіки значною мірою пов’язані з розвитком внутрішнього ринку, що може бути реалізовано за рахунок посилення орієнтації вітчизняних підприємств на задоволення потреб внутрішнього ринку та розвитку виробництва імпортозаміщуючих товарів [2]. Це не означає, що держава повинна за рахунок власних коштів розвивати такого роду галузі, але держава може надати організаційне та адміністративне сприяння бізнесу у розвитку тих видів діяльності, які будуть комерційно вигідні, особливо в зіставленні з прибутковістю аналогічних європейських чи російських виробництв [1]. Для реалізації пріоритетних напрямів розвитку імпортозамінного виробництва слід розробити систему заходів реалізації регіональної політики імпортозаміщення, що повинні спрямовуватись на такі складові як продукція, ринок продукції і сировини, структуру експортно-імпортних операцій, інвестиційно-інноваційну діяльність і регуляторне середовище (рис.3).
Рис.3. Система заходів з реалізації політики імпортозаміщення у регіонах України
Позитивними ефектами від реалізації політики імпортозаміщення стануть:
- в економічній сфері:
1) збільшення ВВП і податкових надходжень; досягнення і зростання позитивного сальдо зовнішньоекономічної діяльності;
2) збільшення у структурі імпорту частки продукції, виробництво якої в Україні є неможливим/нерентабельним, продукції інвестиційного призначення;
3) збільшення частки вітчизняної продукції у структурі проміжного і кінцевого споживання;
4) активізація інноваційної діяльності, трансфер знань і технологій, розвиток сучасних виробництв і систем управління;
5) підвищення конкурентоспроможності, іміджу та інвестиційної привабливості регіонів, забезпечення їх ефективної спеціалізації, розвиток і активізація використання їх інноваційного та інфраструктурного потенціалів;
6) зменшення обсягів тіньового імпорту;
- в соціальній сфері:
1) підвищення зайнятості, рівня життя, купівельної спроможності населення, створення умов для відтворення робочої сили, скорочення відпливу «мізків»;
2) обмеження неякісного імпорту, забезпечення населення якісною продукцією, що відповідає міжнародним стандартам; розширення асортименту вітчизняної продукції, збільшення довіри до неї з боку населення;
3) підвищення рівня розвитку і кваліфікації трудового потенціалу; створення можливостей для реалізації підприємницьких здібностей і ініціатив.
Список використаних джерел:
1. Дунаєв І.В. Імпортозаміщення в контексті вибору механізмів державної зовнішньоторговельної політики України / І.В. Дунаєв, В.Ю. Бабаєв // Державне будівництво. – 2012. – № 1. – С. 1–9.
2. Еней, Я. І. Політика імпортозаміщення як передумова інноваційного розвитку економіки України : колективна монографія // Інноваційна складова сучасної економічної динаміки / Я. І. Еней; за ред. В. Ф. Беседіна, А. С. Музиченка. - Умань: ФОП Жовтий О. О., 2013. – 362.
_____________________________
Науковий керівник: Вахович Ірина Михайлівна, доктор економічних наук, професор, Луцький національний технічний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter