В умовах руйнівних процесів, від яких наразі потерпає держава, не тільки обмежують зростання та розвиток національної економіки, а й взагалі створюють критичну загрозу економічній безпеці України, яка є важливою складовою національної безпеки. Зрештою, країна не тільки втратила частину території, а й виробничі потужності, інфраструктуру, ресурсний потенціал, частину внутрішнього ринку. До того, не можна не відзначити й той факт, що такі труднощі в умовах процесів глобалізації, можуть бути використані іншими державами чи транснаціональними корпораціями у власних інтересах шляхом доступу до ресурсно-матеріальної бази національної економіки, створенням жорстких умов конкуренції виробництва, обмеження доступу до ринків.
Все це вимагає пошуку нових більш оптимальних та ефективних методів та механізмів ведення господарства, що з одного боку суттєво знижують негативні наслідки глобалізації, рівень загроз економічній безпеці країни, а з іншого – створює умови для розвитку інноваційних ідей та зростання рівня конкурентоспроможності суб’єктів господарювання окремо та національної економіки в цілому. Такою організаційно-економічною формою міжгалузевої народногосподарської системи заснованої на інноваційному підході може виступати кластер. Отже, виникає необхідність дослідження кластеризації як інструменту забезпечення економічної безпеки шляхом зниження впливу деструктивних процесів на економіку держави.
Деякі науковці основною метою кластеризації економіки вважають формування стійких господарських утворень – кластерів, завданнями яких є підвищення внутрішньої та міжнародної конкурентоспроможності їх учасників за рахунок комерційного й некомерційного співробітництва, наукових досліджень та інновацій, освіти, навчання і заходів політики підтримки [3]. Проте значення кластеризації слід розглядати набагато ширше – вона виступає необхідною умовою забезпечення належного рівня економічної безпеки в умовах деструктивних наслідків глобалізації та міжнародної інтеграції.
Кластер (від англ. cluster – скупчення, зосередження) – це об’єкт економічної агломерації фірм, тісно пов’язаних галузей, які взаємно сприяють зростанню конкурентоспроможності одна одної [1, с. 53] Кластер в сучасній економіці визначається як індустріальний комплекс, сформований на основі територіальної концентрації мереж спеціалізованих постачальників, основних виробників і споживачів, пов'язаних технологічним ланцюгом, і таких, що виступають альтернативою секторальному підходу. Географічний розмір кластера може варіюватися від масштабу міста до рівня країни або групи сусідніх країн. Кластери зустрічаються в різних галузях економіки [5, с.549].
Кластер в організації виробництва розглядається як об'єднання взаємодоповнюваних підприємств, організацій і зв'язаних з ними за географічною й функціональною ознаками органів державного управління, наукових закладів тощо на засадах спільної діяльності на певній території з виробництва конкурентоспроможної на внутрішньому і зовнішньому ринках продукції та збільшення прибутків учасників кластера [4].
Викладені в статті 7 Закону України «Про основи національній безпеці» загрози у сфері економіки набули особливої актуальності в теперішній час. Слід виділити індикатори, що не відповідають пороговим значенням, тобто граничним величинам, порушення яких загрожує сталому розвитку економіки і соціальної стабільності. Ця невідповідність відображає такі собі, критичні «больові точки» соціально-економічного розвитку. З регіональних позицій до них відносяться [2, c.52-53]:
1. Низька частка науково-виробничих інвестицій. Частка інноваційної продукції нижче порогового значення майже в 5, а витрати на цивільну науку - в 7 разів. У країні в цілому яскраво виражена сировинна модель розвитку.
2. Висока частка населення з доходами нижче прожиткового мінімуму.
3. Проблема державного боргу та дефіцит бюджету. На зростання витрат по відношенню до ВВП впливає політика підтримки внутрішнього попиту, і здійснення додаткових заходів з підтримки фінансової системи.
Між тим, в країні є достатні умови необхідні для кластеризації, як то розвинена фінансова система, наявність сучасної інфраструктури, кадрової бази, мережевих і асоціативних структур, досвід регіонального самоврядування і планування. Створення кластерів дає синергетичний ефект і дозволяє усунути багато перешкоди для бізнесу, до яких відносяться чиновницьке свавілля, адміністративні бар'єри, брак інвестицій і трудових ресурсів, високе податкове навантаження (особливо заважає розвитку кооперування та аутсорсингу ПДВ). Скорочується кількість посередників. Спільний маркетинг, стійкі зв'язки учасників кластера, спільна розробка нововведень та їх просування у всьому ланцюжку створення вартості створює довгострокові довірчі відносини співпраці без спроб недружніх поглинань.
Стратегічні економічні інтереси держави полягають у забезпеченні довгострокового сталого економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації економіки, зростанні добробуту, якості життя, як наслідок - стійке зростання реальних доходів населення та досягнення середньоєвропейських стандартів якості життя, скорочення бідності і перетворення середнього класу з високим рівнем освіти, самостійності та платоспроможного попиту в основну соціальну групу. Саме кластери як об’єкт концентрації виробничих потужностей, наукового та інноваційного потенціалу здатні суттєво знизити ризики та загрози національній економічній безпеці
Підвищена стійкість до ризиків та економічних криз кластерних утворень значно знижує загрози економічної та національної безпеки. Можливості більш ефективного використання такими формами господарювання наявних ресурсів: виробничих, людських, науково-технічних, значно зменшують залежності держави від імпорту цих ресурсів. Внутрішній розвиток, більш ефективне використання інновацій створюють умови сталого розвитку, підвищення конкурентоспроможності та ефект захищеності від іноземного капіталу та тотальної глобалізації.
Таким чином, кластерізація як організаційна форма консолідації, може забезпечувати досягнення конкурентних переваг та зниження рівня загроз економічних криз в умовах глобалізації. Кластери виступають основою ефективного економічного розвитку території регіонів та сприяють ефективному розвитку країни в цілому.
Список використаних джерел:
1. Дзядук Т.В. Кластер як засіб підвищення конкурентоспроможності національної економіки // Економічний простір. –2008. – №20/2. – С. 51-58.
2. Качинський А.Б. Індикатори національної безпеки: визначення та застосування їх граничних значень : монографія / А. Б. Качинський. – К. : НІСД, 2013. – 104 с.
3. Кластери та інноваційний розвиток України/ Український фонд підтримки підприємництва. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ufpp.gov.ua/ckfinder/userfiles/files/lib_bissnes/klasterS.pdf
4. Кропивко М.Ф. Концептуальний підхід до кластерної організації та управління розвитком агропромислового виробництва / М.Ф. Кропивко // Економіка АПК. – 2010. - № 11. – С. 3-13.
5. Соколенко С.І. Кластери в глобальній економіці / С. І. Соколенко. – К.: Логос, 2004. – 848 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter