Трудовий потенціал суспільства підвищується за рахунок скорочення захворюваності і травматизму, що збільшує чисельність робочої сили і розширює масштаби трудової діяльності. Покращення стану здоров’я населення розглядається як основний фактор фізичного розвитку і підвищення працездатності населення та розширення можливостей для створення товарів і послуг, набуття знань. Кількісна оцінка трудового потенціалу суспільства полягає у можливості суспільства забезпечити роботою працездатне населення країни. Якісна оцінка включає ступінь та повноту використання знань, умінь та професійних навичок населення відповідно до спеціальності кожного працівника окремо. Найбільш повне використання людського капіталу та його реалізація значно впливають на підвищення ефективності економічної діяльності суспільства [1].
В сучасних умовах трудовий потенціал є одним із важливих факторів розвитку економіки країни. Економічний розвиток країни залежить від здоров’я, освіченості, знань, професійних навичок, мобільності та трудової активності людей. Саме стан трудового потенціалу суспільства має велике значення. Важливим фактором підвищення трудового потенціалу суспільства є підвищення трудового потенціалу окремих працівників. Трудовий потенціал визначає найбільш можливу потенційну здібність до праці індивіда, організації та суспільства у цілому [2].
Оцінка стану трудового потенціалу України є неоднозначною. Відбувається покращення певних якісних його характеристик, а саме: збільшується кількість людей з вищою освітою; підвищується комп’ютерна грамотність; актуалізується праця в ринковому середовищі; збільшується підприємницька активність. Але, разом з тим, в Україні здійсюються процеси, які приводять до погіршення трудового потенціалу. Отже, потрібно дослідити шляхи, завдяки яким можна було б покращити використання трудового потенціалу, що існує в країні [3]. Необхідно, щоб кожен громадянин України відчув, що держава турбується про нього тому, що кожна людина є складовою частиною її трудового потенціалу.
Вирішення найважливіших проблем формування і розвитку трудового потенціалу в сучасних економічних умовах диктує необхідність визначення напрямів прогресивних змін в трудовому потенціалі. Слід додати, що формування високого рівня трудового потенціалу країни має завершуватися гідною його реалізацією кожним працівником. Тобто, підвищення рівня освіти, професійного досвіду та кваліфікації фахівців має сенс тільки за умови їх використання в практичній діяльності. Отже, особливого значення, у рамках підвищення ефективності використання трудового потенціалу України набуває питання створення нової методики оцінки рівня трудового потенціалу суспільства, яка буде відповідати умовам сьогодення [4].
Список використаних джерел:
1. Управління трудовим потенціалом / Васильченко В. С., Гриненко А.М., Грішнова О. А., Керб Л. П. - Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 403 с.
2. Національна економіка : навч. посіб. / А.Ф. Мельник, А.Ю. Васіна, Т.Л. Желюк, Т.М. Попович ; за ред. А.Ф. Мельник. - К.: Знання, 2011. - 463 с.
3. Клименко Я. В. Трудовий потенціал України: проблеми та напрями ефективного відтворення / Я. В. Клименко, Л. Д. Збаржевецька. – 2010. – № 10 (3). — (Наукові записки Кіровоградського національного технічного університету).
4. Пономаренко В. С. Управління трудовим потенціалом / Володимир Степанович Пономаренко. – Харків : ХНЕУ, 2006. – 348 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter