|
|
|
МЕНЕДЖМЕНТ КРИТИЧНИМИ КОНТРОЛЬНИМИ ТОЧКАМИ (ККТ) ПІД ЧАС ГОДІВЛІ, УТРИМАННЯ І ДОЇННЯ КОРІВ, ЯКИХ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ЕКОЛОГІЧНОГО МОЛОКА В ТОВ «БАЙСЕРКЕ-АГРО» РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН
| |
| 02.12.2015 00:23 |
|
Автор: Алієв Мурат Ашрафович, докторант, Казахський НАУ, Республіка Казахстан
|
|
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;] |
На теперішній час на міжнародному рівні найефективнішим способом моніторингу якості і безпеки під час виробництва харчових продуктів визнана система аналізу небезпечності за критичними контрольними точками (ККТ) – Hazard Analysis and Сritical Control Point (НАССР). Вона складається із виявлення небезпечних факторів і оцінювання їх серйозності та імовірності виникнення (аналіз небезпечних ризиків), встановлення критичної межі для кожної ККТ, усунення недоліків за виходу із критичної межі, створення поточного моніторингу, перевіряння та складання процедури ведення обліку. У технологічному процесі виробництва молока до ККТ відносять сировину, основні технологічні операції (очищення, нормалізація, теплове обробляння, охолодження), умови зберігання продукту, санітарно-гігієнічний стан обладнання, молокопроводів, інвентарю, тари, упакування продукту та забезпечення герметичності упакування.
Сучасні технології виробництва молока в країнах ЄС узагальнені у праці [6].
Продукція ж ТОВ «Байсерке-Агро» відповідає слідуючим технічним регламентам Митного союзу: ТР ТС 021/2011 «Про безпеку харчової продукції»; ТР ТЗ 022/2011 «Харчова продукція в частині її маркування»; ТР ТЗ 033/2013 «Про безпеку молока та молочної продукції». Використання досвіду цього господарства щодо впровадження принципу НАССР під час годівлі, утримання і доїння молочної худоби є перспективним для створення сильної економіки для сучасної України.
Матеріалом для статті слугували вимоги до технологічного процесу виробництва молока, впроваджені у ПлХ-001-2015 «План ХАССП щодо селекції і вирощування ВРХ» [8], які сертифікували у ТОВ «Байсерке-Агро» у вересні 2015 року відповідно до СТ РК ІСО 22000-2006 (ISO 22000:2005), що включає принципи НАССР. Під час проведення моніторингу ККТ враховували наявність контрольно-вимірювальних приладів, можливість кількісно та якісно визначити його параметр, важливість і критичність показника ККТ, вид об’єкту, що підлягає моніторингу, можливості виробничої лабораторії, обсяги продукції, що підлягають моніторингу, законодавчі та нормативні вимоги щодо контролю безпеки харчової продукції. Критичні контрольні точки визначені методом «Дерева прийняття рішень». Корегуючі і попереджувальні дії включали в себе визначення та усунення причин невідповідності, виявлення місцезнаходження невідповідної продукції, реєстрація виконаних корегуючих (попереджувальних) дій відповідно до вимог документованої процедури [5].
Перелік ідентифікованих потенційно небезпечних факторів наведений у таблиці 1.
ККТ № 16. Кількість, якість і безпечність кормів. Заготівлю кормів у господарстві проводять з урахуванням 1,5 річного запасу з урахуванням вимог до вмісту у них токсичних елементів, шкідливих речовин, мікотоксинів, пестицидів, нітратів і нітритів. Вхідний контроль за якістю і безпечністю кормів проводять аналізуючи сертифікати відповідності (декларації) і інші документи, що підтверджують безпечність продукції. За відсутності сертифікату відповідності або протоколу випробування або за їх сумнівів щодо натуральності кормів – проводять їх випробування в акредитованій випробувальній лабораторії господарства на аналізаторі кормів FOSS NIRS DS2500. Отримавши негативне заключення – корми бракують, повертають поставщику. Заготівлю сіна і силосу проводять відповідно до вимог ГОСТів [2,3] і дотримання технологій заготовляння і зберігання кормів.
Для вдосконалення технологічних процесів розробляють заходи щодо їх впровадження, які передбачають аналіз отриманих результатів, порівняння їх із запланованими даними і поставленими цілями. Наприклад, ставили за мету досягти витрат кормів 1,0 корм. од. на 1 кг молока, а фактично цей показник уже складає 0,75 корм. од./кг.
Таблиця 1
Перелік ідентифікованих потенційно небезпечних факторів
ККТ № 17. Годівля відповідно до фізіологічного стану (нетелей, сухостійних корів, на роздої, дійних і в охоті). Годівлю тварин здійснюють якісними та безпечними кормами відповідно до фізіологічного стану. Неякісні корми замінюють.
ККТ № 18. Безпека і якість води, забезпечення водопостачанням, вільний доступ. Контроль за якістю і безпечністю води та за роботою системи водопостачання, вільного доступу проводять відповідно до ГОСТ 2874-82 не менше 1 разу в місяць. Виявляють причини збою водопостачання, ремонтують системи (автонапувалки, насоси та інше).
ККТ № 19. Тип утримання, освітлення, параметри мікроклімату, санітарний стан. Їх проводять відповідно до СП РК 93 від 17.01.12 р. посезонно і за необхідності. Контролюють параметри освітлення, мікроклімату, санітарний стан (стан приміщень, видалення гною і т. п.), своєчасного проведення дератизації і дезінсекції.
ККТ № 20. Технічний стан робота-дояра. Контролюючими параметрами є технічні характеристики робота, збій програми і т. п., відповідно до норм сервісного обслуговування. Застосовують роботизовану систему доїння корів компанії DeLaval. Вона забезпечує тваринам простір для руху і комфортний відпочинок, можливість вільного споживання корму і прояву статевих рефлексів. Роботи-дояри виконують всі технологічні операції: доять і годують тварин, одягають доїльні стакани на вим'я корів без участі оператора. Для автоматичного пошуку дійок і підключання апарату використовують лазерну техніку. Роботи подають сигнали селекційним воротам для вибірки проблемних корів, вимірюють надій молока, швидкість молоковіддачі, електропровідність, вміст у молоці крові, гною і антибіотиків. В останніх трьох випадках молоко автоматично відокремлюється і зливається в каналізацію, а в танк зберігання та охолодження молока надходить сировина класу екстра. Крім того, вони дозволяють оцінювати стан кожної з четвертей вимені і своєчасно виявляти ознаки маститу. Чітке виконання всіх необхідних операцій з дотриманням санітарних норм у підготовчий період та під час доїння, відсутність травм і запалень вимені дозволяють зберегти якість молока практично на рівні природної мікрофлори. Для діагностики субклінічних маститів використовують два параметри — електропровідність і температуру молока. Застосування роботизованої системи забезпечує постійне фіксоване виконання технологічних операцій, що повторюються в чітко певній послідовності. Для молочної худоби створено найбільш сприятливі умови з точки зору фізіології тварини.
ККТ № 21. Фізіологічний стан корови. Основні технологічні процеси у тваринництві підприємства комп'ютеризовані. Кожна корова має індивідуальний номер і транспондер на ошийнику. У момент входження в доїльну залу системи типу «Паралель 2х10» корів фіксують і починається процес відслідковування інформації через комп'ютер. Існуюча комп'ютерна програма дозволяє відслідковувати кілька параметрів: номер тварини, кількість молока, температуру тіла, електропровідність молока. Кожній корові на ногу встановили актометр, що дає можливість відстежувати активність тварини. Таким чином, є можливість ранньої діагностики стану тварини за 5-ма параметрами, що дозволяє надавати медичну допомогу тварині ще до появи очевидних симптомів. Електропровідність молока становить 4,0-6,0 мСм/м, кількість соматичних клітин, в см – не більше 4,0 х 10.
ККТ № 22. Температура молока. Молоко повинне бути очищене і охолоджене до температури 4°С ± 2°С протягом не більше 2 годин. У молокопроводі, ємностях, сіп мийці патогенні мікроорганізми і залишки миючих засобів у змивах і молоці повинні бути відсутніми.
ККТ № 23. Вет-сан контроль молока і обладнання. Контроль за санітарним станом молока і обладнання у господарстві проводять відповідно до Тр ТС 021/2011 «Про безпеку харчової продукції» та ТР ТЗ 033/2013 «Про безпеку молока та молочної продукції.
Таким чином, у ТОВ «Байсерке-Агро» Республіки Казахстан годівлю, утримання і доїння корів проводять відповідно до системи НАССР, яку ґрунтують на ідентифікації небезпеки, її характеристиці, оцінювання впливу на безпечність молока-сировини.
Список використаної літератури.
1. Об утверждении ветеринарных (ветеринарно-санитарных) правил. Обновленный. Постановление правительства Республики Казахстан от 9 августа 2013 года № 814. – 163 с.
2. ГОСТ 23638-90 «Силос из зелёных растенй. Технические условия». [Дата введения 01.05.91.] – (Межгосударственный стандарт). – 7 с.
3. ГОСТ 4808-87 «Сено. Технические условия». [Дата введения 01.05.88.] – (Межгосударственный стандарт). – 6 с.
4. ГОСТ 2874-82. “Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством” [Дата введения 01.01.85.] – (Межгосударственный стандарт). – 6 с.
5. ДП-003-2015 «Управление несоответствующей продукцией, корректирующие и предупреждающие действия. – Алматинская обл., пос. Панфилова. – 24 с.
6. Костенко В.І. Сучасні технології виробництва молока у країнах ЄС та перспективи впровадження їх в Україні // Костенко В.І., Угнівенко А.М., Носевич Д.К. та ін. Збірник наукових праць ПДАТУ. Серія «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». – Кам’янець-Подільський: видавець ПП Зволенко Д.Г. – 2010. – Вип. 18. – С. 94-97.
7. Н-014-2015 Инструкция по составлению рациона для крупного рогатого скота. – Алматинская обл., пос. Панфилова. – 30 с.
8. ПлХ-001-2015 «План ХАССП по селекции и выращиванию КРС». – Алматинская область, п. Панфилова. – 30 с.
9. ТР ТС-021/2011 «О безопасности пищевой продукции». Технический регламент Таможеного союза. – 242 с.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter