|
|
|
ВПРОВАДЖЕННЯ ЛОГІСТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЯК МЕХАНІЗМ ПОЛІПШЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
| |
| 01.12.2015 21:41 |
|
Автор: Жибченко Інеса Сергіївна, студентка, Київський Національний Технічний університет
|
|
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;] |
Оптимізація розвитку ринкових процесів в Україні до тих вимог, які висуваються міжнародним середовищем, реформування всіх елементів комплексу виробничих відносин мають своїм наслідком створення принципово нової системи управління підприємствами. Насамперед, це пов’язано з процесом становлення України в якості рівноправного економічного партнера у світовому економічному просторі, що відповідно ставить перед вітчизняними підприємствами проблему трансформації та позбавлення від тих принципів роботи, які були характерні для роботи в умовах командно-адміністративної економіки. Водночас, українські підприємства повинні адаптуватися до параметрів сучасної ринкової економіки та змінювати власну цільову орієнтацію Тому для досягнення стійкої конкурентоспроможності актуальним є питання пошуку нових моделей розвитку й управління підприємством, однією з яких і є застосування логістичного підходу до управління підприємством, що стало предметом даної статті.
Незважаючи на те, що застосування логістики в українській економіці зумовлене сучасними реаліями, управлінню підприємствами на засадах логістичних підходів, вже не говорячи про особливості застосування логістичного підходу при виході на зовнішні ринки приділяється поки що недостатньо уваги. Європейські, американські та азіатські компанії тривалий строк та успішно використовують логістичні підходи, тоді як для українських підприємств це принципово новий напрям роботи. Слід зазначити, що при розгляді проблемі реалізації логістичного підходу, принаймні на етапах його впровадження в практику існуючих на сьогодні підприємств, є однакові проблеми та підходи для підприємств, які орієнтовані на внутрішній та зовнішні ринки.
Об’єктивними причинами того, що логістичний підхід не використовується є недосконалість методологічної бази впровадження логістики в реальний сектор української економіки; невизначеність параметрів використання логістики в існуючих господарських системах; постійні зміни в законодавстві, яке регулює діяльність підприємств, а також непродумана система оподаткування; відсутність адаптованої структури господарських систем, яка потрібна для впровадження логістики; значний знос виробничого устаткування; слаборозвинена транспортна інфраструктура, яка не відповідає сучасним вимогам (високий ступінь фізичного і морального зносу транспортних засобів і, як наслідок, низька ефективність їх функціонування) [1, c. 127].
Звісно, що є низка причин суб’єктивного характеру, які гальмують потенційні можливості використання логістичного підходу. Насамперед, відсутність кваліфікованих фахівців з логістики і небажання підприємців змінювати усталені алгоритми роботи. Керівники служб постачання, доставки, продажів, які звикли виконувати свої традиційні функції, перешкоджають упровадженню наскрізної схеми управління матеріальними потоками підприємства, оскільки цілі логістики не збігаються з цілями окремих підрозділів. Більше того, окреме підприємство, оптимізоване з погляду логістики, може виявитися неоптимальною ланкою в загальній логістичній системі, бо логістичний підхід передбачає включення в систему логістики безпосередньо виробничого підприємства і пов’язаних з ним постачальників, посередників, клієнтів.
Тим не менш, сьогодні на думку спеціалістів можна виокремити ті параметри в логістичних системах українських підприємств, які працюють як на внутрішньому ринку країни, та і експортоорієнтованих, які можна та треба модернізувати, насамперед, виокремлюючи виділяють спільні цілі, властиві всім учасникам логістичних систем. Головними серед них вважаються: удосконалення процесів фізичного переміщення ресурсів і готової продукції в усіх структурах, охоплених логістичним управлінням; гармонізація стратегічних, тактичних і оперативних логістичних цілей із загальними цілями і стратегіями підприємств або інших учасників логістичного ланцюга; спрямування інтегрованої діяльності учасників логістичного ланцюга на ефективне обслуговування клієнта за принципом «висока користь – допустимі витрати» [1, c. 46].
Логістичний підхід до управління підприємством націлений на забезпечення раціоналізації потокових процесів у рамках керованої системи з позиції єдиного матеріалопровідного ланцюга, інтеграція окремих частин якого здійснюється на технічному, технологічному, економічному, методологічному рівнях, а мінімізація витрат часу і ресурсів досягається шляхом оптимізації наскрізного управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками [2, c. 167]. Отже, логістичне управління – це постійний вплив на процеси здійснення логістики для того, щоб синхрозувати логістичні процеси та досягти максимально високого ступеня їх взаємодії.
Логістичне управління є однією з найбільш важливих підсистем загальної системи управління підприємством. Звідси, в сфері реалізації логістичного управління вирішуються як стратегічні, так і тактичні задачі розвитку підприємства. Логістичне управління сприяє реалізації стратегічних цілей, а «всіма поточними процесами в системі «закупівля ресурсів – транспортування – виробництво – складування – реалізація – сервісне обслуговування кінцевих споживачів» – тактичних цілей підприємства» [1, c. 279] .
Загальною метою логістичного управління є реалізація й узгодження економічних інтересів безпосередніх і опосередкованих учасників підприємницької діяльності. Коли ми розглядаємо зовнішньоекономічну стратегію діяльності підприємства, то сюди треба буде відносити ще й такі параметри, як: оформлення міжнародної документації та сертифікації, витрати, пов’язані з митними зборами, потенційні ризики при перевезенні вантажів, які швидко псуються тощо.
Загальну мету діяльності кожного підприємства можна конкретизувати у низці цілей, які визначаються потребами оптимізації і раціоналізації підприємницької діяльності, розвитком інфраструктури логістичної системи з урахуванням чинного законодавства про створення сучасної матеріально-технічної бази виробництва і товарного обміну та використання сучасних інформаційних технологій.
Діяльність підприємства постійно повторюється, тому логістичне управління це специфічний замкнений управлінський цикл. Логістичну систему можна представити у вигляді трьох основних блоків:
1) логістика постачання, під якою розуміють комплексне планування, управління та фізичне опрацювання потоку матеріалів, сировини, комплектуючих та відповідного інформаційного потоку від їх переміщення від постачальників до початкового виробничого складування;
2) логістика виробництва, яка включає управління процесами від початку виробництва до передавання продукції у сферу збуту;
3) логістика збуту охоплює управління переміщенням готових виробів до замовника [3, с. 37].
Як бачимо, характерною рисою логістичного управління є системний, цілісний підхід до організації та здійснення переміщень матеріалів і готових виробів на всьому шляху від виготовлення до кінцевого споживання. В цьому сенсі не є принциповим, чи здійснює підприємство діяльність лише не території країни чи розвиває співпрацю з іноземними партнерами. Логістичний підхід надає можливість розглядати рух матеріалів від постачальника до споживача як систему, що становить поєднання взаємодіючих логістичних ланцюгів. Таким чином, системність логістичного управління вимагає від підприємства створення замкненого циклічного комплексу логістичних завдань серед інших сфер функціонування підприємства.
Список використаних джерел:
1. Крикавський Є. В. Логістика. Основи теорії: підручник для студ. вищ. навч. закладів / Є. В. Крикавський. – Л.: Національний університет ”Львівська політехніка”, Інтелект-Захід, 2004. – 416 с.
2. Паласюк Б. Логістичне управління підприємством: сутність і основні принципи / Б. Паласюк // Галицький економічний вісник. — 2012. — №3(36). — с.166-170.
3. Хаджинова О.В. Логістична стратегія інноваційного розвитку багатопрофільних підприємств / О. В. Хаджинова // Менеджер. — 2006. — № 2. – С.35—44.
______________________________________________________
Науковий керівник: Луценко Ірина Сергіївна, кандидат економічних наук, доцент, Київський Національний Технічний університет
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter