У сучасному динамічному світі життєво необхідним для підприємств є не лише планування їх розвитку, але й вихід та завойовування нових ринків збуту. Для здійснення успішної господарської діяльності підприємству також важливо аналізувати фактори впливу макросередовища і мезосередовища підприємства. Не слід залишати без уваги потреби споживачів, а також конкурентні переваги підприємства. Успішно справитись з цими непростими завданнями допоможуть стратегія та маркетингове забезпечення.
Вибір правильної стратегії є визначальним для успішного існування та подальшого розвитку підприємства.
Генрі Мінцберг зазначає, що стратегія – це принцип поведінки або слідування певній моделі поведінки. Стратегія – це комбінація п’яти «П»: стратегія – план, керівництво, орієнтир або напрямок розвитку; шлях із сьогоднішнього у майбутнє; стратегія – принцип, поведінка або слідування деякій моделі поведінки; стратегія – позиція, визначення положення організації у зовнішньому середовищі і відносно своїх головних конкурентів; стратегія – прийом, особливий маневр, що застосовується з метою перехитрувати суперника або конкурента [3].
Відомий практик менеджменту П. Ф. Друкер зазначає, що стратегія – це теорія бізнесу даної організації [2]. В свою чергу, стратегія є інструментом боротьби з хаосом і сприймається як засіб подолання зростаючої нестабільності зовнішнього середовища.
Маркетинг тісно пов’язаний зі стратегією підприємства. Підприємство не зможе бути конкурентоспроможним та успішно функціонувати в умовах ринку, якщо ці два поняття не будуть взаємодоповнюючими. Саме тому, основним призначенням маркетингової стратегії щодо виходу підприємства на нові ринки збуту є узгодженість маркетингових цілей підприємства з його можливостями, дослідженням потреб споживачів, слабких позицій конкурентів та власних конкурентних переваг.
Для визначення сильних та слабких сторін підприємства, а також можливостей та загроз що впливають на його діяльність часто проводять діагностику середовища функціонування методом так званого SWOT-аналізу.
Щоб діагностувати середовище нового ринку збуту підприємства можна також використовувати методи портфельного аналізу. Серед них найбільш популярними моделями є матриця BCG (Boston Consulting Group) і матриця «General Electric-McKincey». За цими матричними моделями можна виявити цільову аудиторію споживачів, а також оцінити конкурентні переваги підприємства та його позиції на ринку.
Для успішного функціонування підприємства на нових ринках збуту, варто дотримуватись наступних етапів [1]: вибір цільового сегменту (вибір ринку збуту), що передбачає визначення концепції товару і послуг на обраному ринку та виявлення ризиків при виході на цей ринок; діагностика конкурентного середовища (нового ринку збуту), що передбачає оцінку середовища за методикою вже раніше згаданого SWOT-аналізу і здійснення портфельного аналізу; виявлення незадоволених споживачів на новому ринку; перегляд стратегічних альтернатив; вибір і обґрунтування обраної стратегії; визначення заходів реалізації стратегії виходу підприємства на нові ринки збуту; визначення заходів реалізації стратегії; розроблення комплексу маркетингу для нових ринків збуту. Цей етап передбачає: розробку товарної політики (визначення товарного асортименту; визначення позицій товару підприємства на ринку); розробку цінової політики (моніторинг цін на ринку; розрахунок цін на товар фірми); розробку збутової політики (визначення довжини каналів збуту; визначення ширини каналів збуту); розробку комунікаційної політики (реклама; стимулювання збуту; персональний продаж; паблік рілейшнс). Дотримання всіх цих етапів допоможе зробити рентабельним вихід та функціонування підприємства на нових ринках збуту.
Список використаних джерел:
1. Балабанова Л. В. Маркетинг підприємства. Навч. посіб./ Л.В. Балабанова,В.В. Холод, І.В. Балабанова – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 612 с.
2. Друкер Питер Ф. Задачи менеджмента в ХХІ веке : Пер. с англ./ Питер Ф. Друкер - М: Уч. Пос. Издательский дом «Вилямс», 2007 . – 288 с.
3. Минцберг Г. Школы стратегий, стратегическое сафари / Г. Минцберг., Б. Альстренд, Дж. Лэмпел – Спб.: Питер, 2000. – 366 с.
|