Інформаційні технології (ІТ) є одним з найпріоритетніших напрямків розвитку економіки країни. Оскільки діяльність в ІТ-індустрії в основному носить інноваційний характер, ризики в даній сфері мають високу ймовірність та значний ступінь впливу на реалізовані проекти. Процес управління ризиками в процесі управління проектами об’єднує комплекс заходів, що включають ідентифікацію, аналіз ризиків та прийняття рішень, направлених на зниження імовірності та ступеня їхнього впливу на хід, результати та продукти цих проектів.
Визначення ризиків та їх конкретизована класифікація щодо проекту зазвичай поводиться на етапі аналізу за такими критеріями як імовірність виникнення та ступінь впливу на проект. Вхідною інформацією для процесу їх ідентифікації та аналізу слугує початкова вже сформована класифікація ризиків, що можуть впливати на проекти в сфері інформаційних технологій. В даному напрямку вже проведено немало аналітичних досліджень вітчизняними та зарубіжними спеціалістами, за результатами яких розроблено широкий діапазон класифікацій ризиків з використанням різних підстав[2,3]. Однією з найбільш розповсюджених підстав для проведення класифікації є розділення ризиків, що впливають на інноваційну діяльність в ІТ-сфері, відповідно до сфери виникнення. Їх поділяють на внутрішні та зовнішні.
Внутрішні – залежать від діяльності підприємства. До них належать:
- виробничі (ризики зниження продуктивності праці, втрати робочого часу, перевитрати або відсутності необхідних матеріалів);
- технічні (ризики при впровадженні нових технологій або інноваційні ризики, ризики втрат у результаті збоїв і виходу з ладу устаткування);
- комерційні (ризики, пов'язані з реалізацією товару на ринку, транспортні ризики, ризики, пов'язані з прийманням товару покупцем, ризик, пов'язаний із платоспроможністю покупця);
- інвестиційні (ризик втраченої вигоди, процентний ризик, кредитний ризик, біржові ризики, селективні ризики, ризик банкрутства).
Зовнішні - пов'язані зі змінами у зовнішньому середовищі і безпосередньо не залежні від діяльності підприємства. До них відносять:
- політичні ризики, в тому числі:
a) зміна внутрішньополітичної ситуації в країні;
b) ризик змін в законодавстві;
- природні ризики;
- ризики, що пов'язані із попитом;
- інфляційні та валютні ризики.
Згідно з проведеним, аналізом найбільший вплив на інноваційні проекти в ІТ-сфері мають ризики, зображені на рис. 1.
Рис.1 – Внутрішні та зовнішні ризики впливу на інноваційну діяльність
Проаналізуємо, яким чином кожен із ризиків впливає на інноваційну діяльність. Для ІТ-сфери важливе значення має час розробки програмного забезпечення – часто експерт оцінює одні строки виконання, а по факту строки затримуються, в результаті виникає ризик несвоєчасного виконання проекту, що несе за собою втрату репутації, штрафи, простої в роботі інших відділів.
Значний вплив має фінансовий ризик, оскільки для розробки програмного забезпечення спочатку вкладаються кошти, які лише через значний час окупляться.
Технологія впливає наступним чином: уявімо ситуацію, в якій проектні рішення передбачали реалізацію проекту на конкретній технологічній платформі, а в результаті частина функціоналу так і не була реалізована.
Трудові ресурси — основний ризик полягає в тому, що працівник звільняється, а на його місце необхідно знайти заміну. Не завжди в компанії співробітники можуть один одного замінювати, тому необхідний додатковий час для пошуку, для введення нового співробітника в курс справи, а в цей час робота над проектом не виконується, що в свою чергу має негативні наслідки.
Серед зовнішніх ризиків значно впливають валютні ризики, оскільки ІТ-сфера розвинута в багатьох країнах світу, тому доводиться застосовувати для розрахунків валюту, а зі значними коливаннями курсу, компанія може втратити значну кількість фінансових ресурсів.
Політичні ризики мають особливе значення для ІТ-сфери тих країн, де нестабільна державна політика та законодавство, оскільки раптове прийняття певного законопроекту впливатиме на ефективність реалізації проекту.
Контрагенти —це усі ризики, пов’язані з розрахунками з іншими компаніями, затримками або відмовами у виконанні їх зобов’язань. Чим більше контрагентів з якими співпрацює компанія, тим вище ймовірність виникнення ризикової події.
Науково-технічний прогрес. З виходом на ринок нової версії технологічної платформи (базового компоненту для розробки), нового програмного забезпечення, нової ідеї і т.п., можуть залишитися в незавершеній стадії певні програмні продукти, оскільки вони становляться неактуальними або ж застарілими.
Отже, проаналізувавши основні ризики, які впливають на інноваційну діяльність в ІТ-сфері, не можливо виділити зовнішні чи внутрішні ризики впливають більше, але окремо можна визначити. Так, для ІТ-сфери час і трудові ресурси займають найбільшу частку впливу, далі технологія та фінанси. Серед зовнішніх найбільшу частку мають валютні ризики, далі науково-технічний прогрес і політичні ризики та контрагенти займають схоже положення впливу.
Інноваційний ризик притаманний для будь-якого підприємства, яке займається впровадженням інноваційних розробок, що потребують значних фінансових вкладень. Виходячи з цього цілком впевнено можна стверджувати про дуалістичну природу ризику – з одного боку він дозволяє отримати певні конкурентні переваги, а іншого може призвести до негативного результату у вигляді збитків, і навіть банкрутства фірми. Саме з цих причин існує гостра необхідність в управлінні ризиком, і перше що слід зробити у заданому напрямку це ідентифікувати ризики притаманні процесу впровадженні інноваційного проекту. І саме тут виникає підводне каміння, адже в науці до сих пір не існує єдиної думки, щодо класифікації інноваційних ризиків.
Список використаних джерел:
1. Дружинін Є.А. Методологічні основи ризик-орієнтованого підходу до управління ресурсами проектів і програм розвитку техніки: Автореф. дис. д-ра техн. наук: 05.13.22 / Є.А. Дружинін ; Нац. аерокосм. ун-т ім. М.Є.Жуковського «Харк. авіац. ін-т». — Х., 2006. — 34 с.
2. Листер Т. Вальсируя с медведями. Управление рисками в проектах по разработкепрограммногообеспечения/ Т.Листер, Т.ДеМарко.— М. : КомпанияP.M. Office, 2005. — 322 с.
3. Песоцкая Е.Ю. Управление рисками при внедрении ИТ-проектов / Е.Ю. Песоцкая//Компьютерноемоделирование в науке и технике. [Электронный ресурс].—Режим доступа: http://econf.rae.ru/article/3910.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter