Відомо, що для різних підприємств вуглепромислового регіону при плануванні динаміки інвестицій залежить від стану основних засобів, якості запасів вугілля та структури техногенних відходів. Саме тому пропонується спрощений підхід до визначення шляхів перерозподілу інвестіцій в залежності від рівня попиту на вугілля даної марки. Задача формулюється на умовах збільшення економічного потенціалу регіону, для чого виділені капіталовкладення в фіксованому обсязі. Використовування i-ю шахтою частини з вказаних коштів забезпечує приріст потенціалу, визначуваний значенням нелінійної функції. Це дозволило визначити порядок розподілу капіталовкладень між підприємствами, що забезпечує максимальний приріст економічної доданої вартості EVA. З точки зору теоретичних особливостей оптимізації потужності шахт динамічним методом окремі підприємства можуть бути закриті при повному відпрацюванні ними запасів поля. Але нерідко це відбувається і з шахтами, де запаси ще не відпрацьовані, але підприємство вкрай нерентабельно. Відмінність полягає лише в тому, що будуть закриті шахти, які ще не завершили відпрацювання своїх запасів, але дуже нерентабельні через важкі умови залягання і погані природні якості цих запасів. Питання про закриття таких шахт може виникати і при стабільній (і навіть зростаючої) потреби ринку. Вирішальним фактором тут є економічні та соціальні результати, принесені ліквідацією гіршої частини старих шахт регіону. Закривати в будь-якій обстановці можна будь-яке число морально застарілих шахт, компенсуючи їх вибуття за рахунок групи перспективних шахт, які не засвоїли потужність через інвестиційний голод.
Доречно висловити деякі міркування з приводу граничних параметрів, як характеристики стану і доцільності збереження малоефективних шахт. Задача вважається досить складною, оскільки діяльність гірничого підприємства характеризується не тільки економічними, але і технічними, соціальними та екологічними показниками. Основні теоретичні передумови для вирішення зазначеної задачі - пошук оптимального рішення в області компромісу за кількома групами критеріїв. До основних показників - об'єктів техніко-економічного межі віднесемо собівартість видобутку вугілля, обсяг видобутку за рік, посування лінії очисних вибоїв, продуктивність праці робітника з видобутку, надійність шахти. Прогнозна оцінка собівартості 1 т вугілля являє собою межу, що забезпечує роботу шахти без збитків. Це положення є важливим, оскільки шахти, віднесені до неперспективних, не можуть мати витрати виробництва, що перевищують ціни на реалізоване вугілля. Звичайно, інвестиційний процес для таких шахт не виключений з нецентралізованих джерел і при зміні форми власності
Разом з тим, за всіма цими вельми важливими параметрами не можна забувати про головну мету виробничо-господарської діяльності вугільних підприємств - подолання збитковості в умовах ринкової економіки. Хоча рентабельність будь-якого підприємства і не є глобальною проблемою, а являє собою лише фактор розвитку на мікрорівні, саме вона і визначає існування цього підприємства взагалі і вуглевидобувного зокрема. Тому сумарний економічний ефект у своїй основі повинен мати економічні (техніко-економічні, виробничо-господарські) параметри. Такими можуть бути дохід за основним і додатковим видам діяльності, вартісна оцінка одноразових (капітальних) і поточних (експлуатаційних) витрат, різні податкові та інші відрахування, а також і всілякі надходження.
Враховуючи вищевикладене, в якості основного узагальнюючого критерію еколого-економічної оцінки функціонування підприємства з видобутку вугілля був обраний показник сумарного економічного ефекту від виробничо-господарської діяльності, в якому знаходять відображення і елементи диверсифікації виробництва. Розроблена економіко-математична модель призначена для вибору варіантів і оцінки економічної ефективності шляху розвитку. Найбільш дієвим методом використання даної моделі для оцінки варіанту розвитку є безпосередній перебір і порівняння запропонованих варіантів. З іншого боку, дослідження збалансованості продуктивних потоків зводиться до вирішення набору задач параметричного лінійного програмування. Важливим моментом є спрощення моделі за рахунок використання блочного алгоритму, скорочення розмірності та ін.
Список використаних джерел:
1. Амоша А.И., Ященко Ю.П., Чиликин А.И. и др.Развитие угольной промыш-ленности в контексте энергетической стратеги Украины. — Донецк: ИЭП НАН Украины, 2002. — 238 с.
2. Григорьев С.А. Финансовые исследования стратегии диверсификации на развитых и растущих рынках капитала // Журнал «Корпоративные финан-сы». -№1. - 2007. - С. 111-144.
|