Сучасний стан економіки і стрімкий прогрес новітніх технологій спонукає керівників підприємств все частіше використовувати нововведення і впроваджувати інноваційні процеси, як у виробництві, так і в управлінні в цілому.
Термін «інноваційний потенціал» можна трактувати по-різному. Наприклад, І.Балабанов вважає, що інноваційний потенціал – це сукупність окремих видів ресурсів, включаючи матеріальні, інтелектуальні інформаційні та інші ресурси, необхідні для здійснення інноваційної діяльності [1, с.57]. А Д.Кокурін стверджує, що «інноваційний потенціал містить невикористані приховані можливості нагромаджених ресурсів, що можуть бути задіяні для досягнення цілей економічних суб’єктів»[2, с.353]. Не викликає сумніву той факт, що надійним підґрунтям для забезпечення ефективності інноваційної діяльності є інноваційний потенціал, який визначає рівень інноваційних можливостей усіх суб'єктів господарської діяльності. В економічній теорії виділяють науково-технічний, виробничий, трудовий, експортний, природно-ресурсний потенціали. Узагальнено під потенціалом прийнято розуміти здатність господарюючого суб'єкта найбільш ефективно реалізовувати те або інше функціональне завдання при максимальному використанні наявних економічних ресурсів[1, с.98]. Відповідно до цього принципу, під інноваційним потенціалом прийнято розуміти економічні можливості підприємства по ефективному залученню нових технологій у господарський оборот. До таких можливостей можна віднести інтелектуальні, матеріальні, фінансові, кадрові та інфраструктурні ресурси[3, с.105].
Доцільно виділити наступні складові інноваційного потенціалу підприємства і їх функції:
- Наукова;
- Виробничо-технологічна;
- Маркетингова;
- Кадрова;
- Матеріально-технічна;
- Фінансова;
- Інформаційна [7, с.73].
Наукова складова включає в себе рівень наукових знань за допомогою яких, на підприємстві, можна в короткі терміни впроваджувати нововведення з максимальною ефективністю.
Можливість підприємства збільшувати свої виробничі потужності за рахунок інноваційної діяльності формує виробничо-технологічна складова.
Маркетингова складова визначається, як спроможність підприємства бути конкурентоспроможним на ринку з інноваційним продуктом.
Кадрова складова інноваційного потенціалу підприємства формується можливістю працівників ефективно виконувати поставленні завдання, швидко діяти у нестандартних ситуаціях, генерувати нові ідеї і мати творчий підхід до роботи.
Матеріально-технічна складова включає в себе усі матеріальні і технічні засоби, які забезпечують впровадження інноваційної діяльності.
Усі фінансові ресурси, що застосовуються для утворення і виходу нового товару на ринок, включає в себе фінансова складова інноваційного потенціалу підприємства.
Вся інформація, яка хоча б якось впливає на інноваційну діяльність підприємства, формує інформаційну складову.
Таким чином, під інноваційним потенціалом підприємства в сучасних умовах варто розуміти його максимальні можливості розвитку інноваційної діяльності. Важливою складовою будь-якої інновації є інноваційний потенціал, тому кожному підприємцю необхідно знати процес формування, структуру, джерела зростання, методи оцінки й напрями ефективного використання такого потенціалу. Вільне володіння даною інформацією забезпечує можливість їм об'єктивно оцінювати свої можливості, розробляти нові напрями інноваційної діяльності, формувати ефективну стратегію інноваційного розвитку.
Список використаних джерел:
1. Балабанов І.Т. Инновационный менеджмент: Уч . пособие. - СПб.: Питер. - 2000. - 432 с .
2. Кокурин Д.И. Инновационная деятельность. – М.: Экзамен, 2001. – 575с.
3. Онишко С.В. Фінансовий потенціал інноваційного розвитку економіки // Фінанси України. - 2003. - №6. - с. 67-74.
4. Задорожний Г.В., Рудик О.В., Інноваційний потенціал підприємства при переході до економіки знань // Соціальна економіка. - 2006. - № 3. - с. 113-125.
5. Федулова Л.І. Інноваційна економіка: Підручник. – К.: Либідь, 2006. – 480 с.
6. Комеліна О.В. Стратегія трансформації інноваційно-інвестиційного простору України: теорія, методологія і практика: монографія. – Київ: ТОВ „ДКС центр”, 2010. – 486 с.
7. Дзюбіна А.В. Розкриття змісту поняття «інноваційний потенціал» та визначення його складових / А.В. Дзюбіна // Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: «Проблеми економіки та управління», №628, 2008. - С.72-77.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter