Розвиток інтегрованих формувань призводить до прийняття обгрунтованих управлінських рішень на рівні об'єднання. Для цього необхідна, з одного боку, економічна інформація про групу взаємопов'язаних організацій як суб'єктів господарської діяльності і, з іншого боку, розробка раціонального способу представлення та аналізу цієї інформації. Такі процеси зумовили необхідність створення адекватної системи облікового забезпечення та складання внутрішньогрупової звітності.
Складання внутрішньогрупової звітності не регламентується законодавством, і кожна група підприємств змушена самостійно розробляти звітні форми і вибирати показники, що підлягають розкриттю у внутрішньогруповій звітності на підставі тих вимог, які виставлені головною організацією і продиктовані потребами управління. внутрішньогруповий облік ведеться з метою надання звітності головної організації щодо діяльності кожного підприємства групи для здійснення контролю, аналізу, координації та вибору напрямку розвитку подальшої діяльності як окремого підприємства, так і групи в цілому.
Метою складання внутрішньогрупової звітності є створення інформаційної основи для:
• оцінки ефективності діяльності підприємства групи;
• прийняття управлінських рішень та фінансового менеджменту;
• здійснення процесів контролю і регулювання;
• формування консолідованої звітності.
До завдань, які можуть бути вирішені за допомогою внутрішньогрупової звітності, відносяться:
1. Оцінка діяльності окремих підприємств та видів їх діяльності, проведення експрес-аналізу для прийняття оперативних рішень, а також для прийняття рішень про подальшу доцільність їх функціонування в цілому.
2. Організація оптимального розподілу витрат за рахунок використання спільних підрозділів і служб групи компаній.
3. Оперативність управління грошовими потоками.
4. Контроль взаєморозрахунків між підприємствами групи компаній.
5. Контроль за консолідованими та інвестиційними ресурсами групи підприємств.
6. Формування консолідованої звітності підприємств групи.
Одним із основних показників є інформація про внутрішьогрупові операції. Важливість даної інформації обумовлена двома моментами: великою кількістю внутрішніх переміщень активів і зобов'язань між материнською і дочірніми компаніями і необхідністю складання консолідованої звітності, в якій ці операції підлягають виключенню.
Передача інформації про кожну проведену операцію між підприємствами групи повинна здійснюватися щоразу по мірі проведення господарської операції. Звітна інформація повинна передаватися в головну організацію за допомогою бухгалтерських проводок на підставі повідомлень через вищестоящий рівень управління.
У кінці кожного місяця (звітного періоду) структурні підрозділи передають на рівень головної організації загальну суму отриманих ними доходів у розрізі видів доходів. Елімінування внутрішньогрупових розрахунків між підприємствами групи і головною організацією відбувається до моменту агрегування форм звітності.
Після виключення внутрішньогрупових розрахунків і підготовки звітності кожного підприємства необхідно проведення консолідування форм звітності.
На сьогоднішній день, на жаль, відсутня практика ведення бухгалтерського обліку складання бухгалтерської звітності і внутрішньогрупової звітності в одному програмному продукті. На практиці відбувається механічне перенесення даних бухгалтерського обліку під внутрішньогрупові звітні форми. Для вирішення цієї проблеми групі підприємств пропонується використовувати спеціальну систему побудови аналітичного обліку, при якій дані для складання внутрішньогрупової звітності будуть переноситися з регістрів бухгалтерського обліку.
З вищевикладеного можна зробити висновок, що нові підходи до об'єднання звітності групи підприємств, відкинувши елементарне підсування за статтями, призвело до виникнення до проблеми - звідки брати інформацію для консолідованої звітності. Як правило, із стандартної бухгалтерської звітності важко отримати дані про взаємну участь підприємств групи, які б у повному обсязі забезпечили потреби всіх груп користувачів інформації. Тому на підприємствах, об'єднаних в групу, виникає об'єктивна потреба у веденні внутрішньогрупового обліку. Правильно сформована база первинної інформації по кожному окремому підприємству групи є запорукою достовірності консолідованої звітності групи підприємств.
Список використаних джерел:
1. Наказ Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 628 “Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 “Консолідована фінансова звітність” [Електрон. ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z1223-13.
2. Лучко М.Р. Консолідована фінансова звітність: системний підхід до побудови та розвитку: Автореф. дис. доктора екон. наук: 08.06.04. – Київ, 2008.
3. Плотников В. С. Финансовый и управленческий учет в холдингах / В.С. Плотников, В.В. Шестакова / Под ред. д-ра экон. наук, проф. В.И. Бариленко. – М.: ИД ФБК – ПРЕСС, 2004. – 336 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter