Розвиток сучасної економіки є вкрай нестабільним і непередбачуваним. Він пов’язаний із війною в країні і витратами, що її супроводжують, зниженням платоспроможності населення, на світовій арені – уповільненням розвитку економіки, стрибками цін на світових ринках, банкрутством великих світових банків тощо. Це чинить чималий вплив на виробничі підприємства країни. Для того, щоб вітчизняне підприємництво змогло вижити, воно повинне здійснити пошук нових способів досягнення світових норм конкурентоспроможності продукції і опанувати їх. Одним із таких способів є впровадження високих технологій (Hi-Tech) в рамках інноваційної діяльності підприємства.
Реорганізація і відродження військово-промислового комплексу України, проєвропейський курс країни, відповідно, і необхідність переорієнтовувати виробництво на потреби нових ринків, формують потреб у взапровадженні комплексної автоматизації виробничих систем. Адже сучасні підприємства, якщо не будуть випускати продукції вищої якості за нижчу ціну і в коротші терміни, не зможуть існувати в умовах ринкової економіки. Використання сучасних технологій дасть можливість пов’язати між собою проектування і виробництво, що дозволить скоротити час і вартість розробки та випуску продукції. З цією метою і використовують технології автоматизованого проектування.
Система автоматизованого проектування(САПР,CAD), – автоматизована система, що реалізовує інформаційну технологію виконання функцій проектування. Вона являє собою організаційно-технічну систему, призначену для автоматизації процесу проектування, що складається з персоналу і комплексу технічних, програмних та інших засобів автоматизації його діяльності[1].
Здебільшого підприємства використовують в основному креслярські 2D-системи (AutoCAD, T-flex, КОМПАС і т.д.) і недорогі програми для механічної обробки (AlphaCAM, Техтран, ТІГРАС, MasterCAM і т.д.). Програмні пакети об’ємного моделювання через їхню високу вартість, підвищені вимоги до кваліфікації персоналу та складність освоєння застосовуються набагато рідше, хоча завдань, для вирішення яких необхідні саме 3D-системи, стає все більше[2].
Залежно від потреб підприємств виділяють три рівні систем автоматизованого програмування.
Першими САПР є системи двовимірного проектування. Їх застосовують, в основному, замість кульмана. Варто зазначити, що 2D креслення на комп'ютері робити легше, ніж за кульманом, адже програми налаштовуються таким чином, щоб креслити було максимально легко і комфортно. Тут не потрібно стежити за якістю графіки, все виконує комп’ютер. Можна без проблем виконувати креслення будь-якої складності і розмірів (що важливо, коли виконуєш складальні креслення формату А1 і А0).
Наступні САПР – середнього рівня, вони використовуються для 3D моделювання і побудови креслень за 3D моделями. Без сумніву, побачивши 3D модель двигуна можна зрозуміти набагато більше, ніж з креслення, так само як і те, що деталь виконана верстатом з ЧПК згідно 3D моделі буде точнішою, ніж робітником згідно 2D креслення.
Важкі САПР важко назвати просто програмами, вони більш схожі на цілі комплекси програм для великого підприємства. В одній можна виконувати 3D модель деталі (CAD-програма), у другій – випробовувати її на міцність (CAE-програма), в третій – проектувати інструмент для її виготовлення, у четвертій – розробляти керуючу програму для верстатів з ЧПК (CAM-програма). Ну і, звичайно, вартість у них відповідає кількості функцій.
Для більшості компаній за співвідношенням ціна/якість більш оптимальною виглядає категорія середніх САПР, серед яких програма Компас 3D [3].
Розвиток систем автоматизованого проектування може йти двома шляхами – еволюційним і революційним. Свого часу революційний переворот здійснили перші САПР для ПК і системи середнього класу. Сьогодні ринок розвивається еволюційно: розширяються функціональні можливості продуктів, спрощується їх використання. Існує припущення, що скоро знову пройде чергова революція: аналітики вважають, що це відбудеться за умови, якщо постачальники САПР почнуть використовувати для зберігання інженерних даних бази даних SQL-типу замість файлових структур, в результаті чого інженерна інформація стане більш структурованою і легшою в керуванні [4].
Отже, більшість вітчизняних підприємств недооцінюють проектну і конструкторську діяльність, в результаті чого знаходяться у важкій економічній ситуації. Через незадіяність сучасних технологій, підприємства відстають у своєму розвитку і стають нездатними виготовити конкурентоспроможну продукцію, не говорячи про те, щоб правильно дослідити ринок, і, виходить, виявляються неготовими до умов жорсткої конкуренції. У ситуації, що склалася, одним із найбільш ефективних напрямків подальшого розвитку вітчизняної промисловості є підвищення ступеня адаптації і гнучкості підприємств до потреб ринку, що можна досягнути з допомогою запровадження сучасних САПР, адже саме вони можуть вивести підприємство на новий якісний рівень функціонування.
Список використаної літератури:
1. Основы систем автоматизированного проектирования [Електронний ресурс]. – Текст. дані. – Режим доступу: http://bourаbai.kz/cm/cad.htm. – Назва з екрана.
2. Центр измерительных технологий и промышленной автоматизации [Електронний ресурс]. – Текст. дані. – Режим доступу: http://www.automationlabs.ru/іndex.php/sw/135-2008-06-24-22-10-27. – Назва з екрана.
3. Учимся создавать чертежи и трехмерные модели [Електронний ресурс]. – Текст. дані. – Режим доступу: http://mysapr.com/pages/1_vidy_sapr.php. – Назва з екрана.
4. Доронин С.В. / Системы автоматизированного проектирования: учеб. пособие / сост. С.В.Доронин. – Хабаровск: Изд-во ДВГУПС, 2014. – 81 с.
____________________________
Науковий керівник: Сорочак Олег Зіновійович, кандидат технічних наук, доцент Національного університету «Львівська політехніка»
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter