Молочна галузь України на сьогоднішній день має традицію розвитку ще з часів Радянського Союзу, проте існують протиріччя, що перешкоджають випуску високоякісних молочних продуктів для населення. Одним з таких протиріч є низька якість молока-сирця, яке поступає на молокопереробні заводи, внаслідок нестачі його стабільних постачальників – великих ферм.
Як відомо, станом на 2015 рік, 80% молока-сирця постачають домогосподарства, та лише 20% - великі та середні ферми. Внаслідок цього, молочна сировина не є гомогенною, містить домішки антибіотиків, тобто має низьку якість.
Проблема якості молочних продуктів починається, таким чином, з молока-сирця. Адже якість продукції створюється ще на стадії проектування, в нашому ж випадку – на стадії отримання та переробки сировини.
В європейських країна держава сприяє підтримці та розвитку дрібних та середніх ферм. Водночас відбувається суворий контроль за якістю кормів та відповідною якістю отриманого молока-сирця .
Так, відомо, що худоба в Європі (Франція, компанія “Danone”) випасається на спеціальних екологічно чистих сертифікованих ділянках, засіяних кормовими культурами. Також в Європі велика увага приділяється розведенню молочних порід крупної рогатої худоби.
Використання пасовиськ в Європі здійснюється з урахуванням наукових принципів (вирощування спеціальних культур), традиційного (використання природних пасовиськ) та мистецького підходів (збереження ландшафтів). Система утримання корів називається “буферним випасом”[1].
В Україні власники корів потенційно не в змозі забезпечити подібні умови для тварин.
Вітчизняні домогосподарства годують худобу побічними відходами, випас здійснюється на підсобних ділянках, заброшених пасовиськах, інколи – на полігонах, якщо корови хворіють, ліки, з підвищенням цін, коштують теж недешево.
За рік середньостатистична корова в Україні споживає 3400 кг кормів при надої 7400 кг молока-сирця [2].
На добре засіяному пасовиську одна тварина в день споживає до 70-100 кг трави, взимку годування відповідно заміняється комбікормами. Високопродуктивні тварини повинні споживати велику кількість концентрованих кормів. Якість корму корови прямо пропорційна собівартості молока.
Домогосподарства не спроможні власними зусиллями підтримувати повноцінний раціон харчування тварин. Обсяг витрат на корми у вітчизняних домогосподарств складає 50%.
Для українських ферм собівартість концентрованих кормів на 1 кг молока складає 8,45 євроцентів, відповідно 1 485 712,8 грн. за рік (розраховано автором за курсом НБУ 23,76 UAH/EUR на 14.08.2015 р.) [3].
Умови утримання крупної рогатої худоби в Україні значно відрізняється від європейських стандартів. Відповідно відрізняється якість молока-сирця.
Вимогам європейського стандарту за мікробіологічними показниками відповідає українське молоко-сирець екстра та вищого гатунку. 70% молока-сирця, виробленого в Україні, становить молоко першого та другого гатунку, яке за європейськими нормативами, є непридатним для споживання [3].
Згідно нормативних документів, рівень залишків антибіотиків в вітчизняному молоці перевищує міжнародні норми, рівень пестицидів є однаковим, але кількість свинцю також є завищеною. Навіть в Росії українське молоко першого гатунку вважається непригодним для споживання.
На нашу думку, вітчизняним молокопереробним заводам слід шукати інвесторів та вкладати інвестиції у довгострокову оренду земельних ділянок під пасовиська (до 50 років та більше), створення власних ферм, розведення власних молочних порід корів і, таким чином, забезпечення молокопереробних підприємств власною сировиною.
Іншим виходом є державна підтримка домогосподарств, створення умов для високого рівня догляду за тваринами, їх харчування та лікування в разі потреби. В такому випадку, потрібен жорсткий контроль за тваринами та отриманою сировиною з боку держави та підприємств – покупців молока сирця.
Засобами контролю вхідної сировини є наявність спеціалізованих пунктів збору молока-сирця, обладнаних автоматизованими доїльними апаратами, лабораторіями, де можна перевірити мікробіологічні показники молока.
Лише завдяки спільним зусиллям домогосподарств, держави та молокопереробних заводів можна добитися отримання рівня високоякісного молока-сирця, від чого напряму залежить подальше виробництво та якість вироблених молочних продуктів, а також здоров’я споживачів, в тому числі, майбутніх поколінь.
Література:
1. Пастбища эффективны при любом пути развития// Белорусское сельское хозяйство.- № 6 (134). - 2013. - Режим доступу: http://agriculture.by/articles/rastenievodstvo/pastbischa-jeffektivny-pri-ljubom-puti-razvitija
2. У фокусі якість грубого корму// MilkUA.Info. Інформаційно-аналітичний портал про молоко і молочне скотарство. Режим доступу: http://www.milkua.info/uk/technews/203/
3. Якість молока: можливості та проблеми в контексті угоди з ЄС. Режим доступу: http://my-city.in.ua/yakist-moloka-mozhlivosti-ta-problemi-v-konteksti-ugodi-z-yes.html
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter