В сучасних економічних умовах розвитку підприємств, витрати є важливим інструментом його економічної стійкості, конкурентоспроможності та ефективності діяльності. Підтримання оптимального рівня витрат є першочерговою умовою його виживання та розвитку, а управління витратами -важливим механізмом досягнення підприємством високого економічного результату.
Одним із напрямків управління витратами є проведення внутрішнього аудиту, ефективність якого визначає фінансову стабільність підприємства та є показником його результативної діяльності. Аудиторська перевірка витрат підприємства є тривалим і складним процесом. Для того, щоб уникнути зайвих затрат часу, не знижуючи при цьому якість проведеної перевірки, важливо визначити чітку методику здійснення аудиту та його організації.
Об’єктом перевірки витрат повинні бути всі господарські операції з обліку витрат, відображені в первинних документах та облікових реєстрах. Метою такої перевірки є одержання достовірної інформації з обліку витрат підприємства, сприяння раціональному використанню засобів та предметів праці для зниження витрат виробництва, встановлення вірогідності даних первинних документів щодо визначення витрат, відповідності методики обліку витрат чинному законодавству.
Джерела інформації аудиторської перевірки витрат включають: наказ про облікову політику, облікові реєстри, Головну книгу, картки складського обліку, лімітно-забірні картки, відомості з обліку матеріалів, табелі обліку робочого часу, платіжні відомості, таблиці розрахунків сум зносу основних засобів, договори, рахунки-фактури тощо.
До аудиторських процедур, які застосовують для отримання доказів на певних ділянках аудиту належать перевірка, спостереження, підрахунок, аналітичні процедури. Заключним етапом аудиторської перевірки є аудиторський висновок[1].
Спираючись на специфіку проведення аудиторської перевірки витрат, варто виділити кілька особливих ділянок, які потребують ретельного вивчення. Так, під час здійснення перевірки витрат виробництва необхідно звернути увагу на метод і правильність списання фактичних матеріальних цінностей, транспортно-заготівельних витрат. Вивчаючи витрати на оплату праці, варто дослідити виплати за роботу у вечірню і нічну зміни, правильність нарахування основних і додаткових відпусток, причини виплат за сумісництво професій, тощо. У ході аудиту основних фондів потрібно перевірити правильність розрахунку амортизації, наявність невикористаного обладнання, його умови зберігання, відповідність фактичного руху основних фондів даним бухгалтерського обліку, правильність та доцільність здійснення переоцінок.
Таким чином, внутрішній аудит витрат підприємства є необхідним та ефективним способом покращення його виробничо-господарської діяльності, зниження підприємницького ризику та підвищення прибутковості, оскільки на основі даних, отриманих в ході аудиторської перевірки, можна вирішити питання раціонального використання ресурсів та економічного обґрунтування витрат.
Список використаної літератури:
1. Череп А.В. ORGERING OF ELEMENTS OF SYSTEM OF THE ORGANIZATION OF THE PRIMARY ACCOUNT / Теорія і практика ефективного управління ХІV Науково-технічна конференція ЗДІА / А.В. Череп, В.В. Ярмош. – Запоріжжя 2009. – С. 154.
2. Каменська Т.О. Наукове визначення сутності внутрішнього аудиту/Т.О. Каменська//Науковий вісник. Збірник наукових праць.-2010.-№3 (28).-С.14-17.
_____________________________
Науковий керівник: Лемішовська Олеся Степанівна, кандидат економічних наук, асистент кафедри обліку та аналізу, Національний університет “Львівська політехніка”
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter