З проголошенням незалежності України в 1991 році, кожен громадянин вірив, що наша держава стане гідним членом міжнародної спільноти, забезпечить добробут та надійний фундамент для українців. Однак сьогодні ми змушені констатувати: Україні не вдалося увійти до кола високорозвинутих держав. Крім цього спостерігається погіршення політичної, військової, культурної та економічної ситуацій в нашій державі.
Проаналізовано, що у 2015 році економіка України страждає від геополітичного конфлікту. Перепонами на шляху розвитку стали: руйнування виробничих потужностей та транспортної інфраструктури на території військового конфлікту, втрата міжгалузевих та логістичних зв’язків у регіональному та зовнішньоекономічному просторі, ускладнення міжнародних відносин із країною-основним торгівельним партером (РФ), недоступність енергетичної сировини (вугілля), суттєве зростання інвестиційних ризиків та негативних очікувань населення. Але також значний негативний вплив на економіку України у 2015 році справляють і накопичені системні диспропорції, наслідками яких стали девальваційні та інфляційні шоки. За підсумками І півріччя має місце: падіння ВВП, яке за оцінками Мінекономрозвитку становить 15,9%, падіння промисловості – на 20,5%, зменшення обсягів виробництва у сільському господарстві – на 9,3%, зростання споживчих цін – на 39,3% , скорочення обсягів експорту товарів – на 35,4% (в тому числі до РФ – у 2,2 рази), падіння реальної заробітної плати – на 23,9% [1].
Визначено основні умови входження України в ряд розвинених країн світу, а саме:
1. Створення соціальних стимулів, зберігаючи соціальні гарантії: соціальна політика має не лише захищати потреби людини, а й створювати можливості для її розвитку;
2. Зміна політики доходів: необхідно створювати високооплачувані робочі місця, ввести прогресивну шкалу оподаткування;
3. Ставка на безперервну освіту: освітня система має змінюватися відповідно до вимог часу і давати знання, яких економіка потребує сьогодні;
4. Збереження здоров’я нації: держава має пропагувати здоровий спосіб життя, сприяти розбудові спортивно-оздоровчої інфраструктури, створювати належні умови праці;
5. Розвиток високих технологій та інновацій: держава повинна зацікавлювати бізнес вкладати кошти в наукові дослідження;
6. Підвищення ефективності традиційних секторів промисловості: локомотивами національного розвитку повинні бути потужні вітчизняні підприємства;
Крім вище названих, також слід віднести накопичення капіталу, здійснення адміністративної реформи, впровадження справді незалежного і справедливого судочинства, проведення виборчої реформи, сприяння інтеграції суспільства, вихід на нові позиції у світовій економіці [2].
Отже, економічна ситуація в Україні сьогодні досить складна і нестабільна. Прогноз на найближчі роки передбачає негативну тенденцію зміни основних економічних показників. Однак численні дослідження показують, що нам є над чим працювати, в результаті чого ми зможемо вийти на гідний рівень розвитку нашої держави.
Список використаної літератури:
1. Офіційний сайт міністерства економічного розвитку та торгівлі України [Eлeктpoнний pecypc]. – Peжим дocтyпy: http://www.me.gov.ua
2. Україна-2014: рік тяжких випробувань. Прогнози-2015 [Eлeктpoнний pecypc]. – Peжим дocтyпy: http://www.razumkov.org.ua/upload/Pidsumky_2014_2015_A4_fnl.pdf
__________________________
Науковий керівник: Остапенко Тетяна Геннадіївна, кандидат економічних наук, доцент, Національний авіаційний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter