В умовах пошуку оптимальних шляхів проведення реформи місцевого самоврядування важливими є питання перенесення тих чи інших податкових платежів на місцевий рівень, закріплення загальнодержавних податків за місцевими бюджетами, розширення податкових повноважень органів місцевої влади. А отже, необхідним і нагальним виступає дослідження податкової автономії органів місцевого самоврядування (далі – ОМС) в Україні.
Проблема податкової автономії ОМС сьогодні є недостатньо дослідженою і розглядається, зазвичай, в контексті фінансової децентралізації, бюджетного федералізму, фінансової автономії ОМС. Однак, вагомий внесок у вивчення окремих аспектів податкової автономії ОМС здійснили Х. Бльохлігер, Ю. І. Ганущак, Б. М. Данилишин, М. І. Карлін, І. О. Луніна, О. П. Кириленко.
Таким чином, метою роботи є характеристика сутності поняття «податкова автономія ОМС».
Для початку зазначимо, що у чинному законодавстві визначення «податкова автономія» немає. Утім, у п. 2 ст. 9 Європейській хартії місцевого самоврядування зазначено: «Принаймні частина фінансових ресурсів місцевих властей формується за рахунок місцевих податків та зборів, розмір яких вони мають повноваження встановлювати в межах закону». У п. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР передбачено, що ОМС функціонують на основі правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами. Главою 11 Бюджетного кодексу України до доходів місцевих бюджетів включено місцеві та загальнодержавні податки та збори [3, 12-13].
У працях зарубіжних науковців увагу варто звернути на працю фахівців ОЕСР «Фінансова автономія органів місцевого самоврядування: оновлення». Автори цього дослідження вважають, що термін «податкова автономія» включає різноманітні аспекти органів місцевого самоврядування мати свої податки. Він охоплює такі риси як право ОМС вводити чи скасовувати податок, визначати базу оподаткування, надавати податкові пільги [4].
Підсумовуючи вищевикладене, ми вважаємо, шо податкова автономія – це наявність в ОМС адекватних фінансових ресурсів, які формуються за рахунок податкових надходжень; право ОМС вводити чи скасовувати податки, встановлювати податкові ставки, визначати податкову базу, надавати пільги або звільнення від сплати податків для фізичних та юридичних осіб; реальна здатність ОМС розпоряджатися податковими надходженнями відповідно до пріоритетів місцевого економічного розвитку [3, 13].
ОМС мають широкі повноваження щодо певного податку у випадку, коли вони наділені правом вводити або скасовувати таки податок, включаючи права щодо зміни усіх елементів податку. Якщо ОМС мають право встановлювати ставку податку (або змінювати її у визначених межах), то можна говорити про те, що вони наділені обмеженими податковими повноваженнями [2, 26].
Вибір місцевих податків повинен базуватися на наукових принципах і критеріях. Однак, єдиних загальноприйнятих правил не існує. На нашу думку, і сьогодні актуальним лишається дотримання окремих принципів місцевого оподаткування, виділених І.Х. Озеровим:
– участі всього населення, яке користується доходами територіальної громади, у формуванні його фінансової бази;
– податкоспроможності, тобто наявності доходів у громадян і можливості їх оподаткування;
– користі, тобто здійснення оподаткування під час отримання особою тих чи інших вигод [1, 97].
Разом з тим, місцеві органи влади можуть мати право на отримання до місцевого бюджету певної частки загальнодержавних податків. Формування місцевих бюджетів за рахунок частки загальнодержавних податків може відбуватися у різних формах, які обумовлюють різний вплив ОМС на податкові доходи. Місцева влада може мати право на: а) встановлення додаткових ставок до певних загальнодержавних податків; б) отримання певного відсотку доходів від податків, зібраних на відповідній території, або на законодавчо визначену частку загальнонаціональних податкових надходжень [2, 26-27].
Отже, податкова автономія – це певний стан, результат, який характеризує формування, наявність, стан податкових надходжень ОМС, які формуються за рахунок загально місцевих і державних податків та зборів. ОМС можуть мати широкі або обмежені податкові повноваження. Вибір, які податки лишати на місцевому рівні, повинен підпорядковуватися науковим принципам
Список використаної літератури:
1. Залогов Н.А. Российские учене о местных финансах во второй половине XIX – начале XX вв. / Н. А. Залогов // Финансы. – 2010. – №1. – С. 70-73.
2. Луніна І.О. Диверсифікація доходів місцевих бюджетів [Текст] / [Луніна І. О., Кириленко О. П., Лучка А. В. та ін.]; за ред. д-ра екон. наук І. О. Луніної; НАН України; Інститут екон. та прогнозув. – К., 2010. – 320 с.
3. Підцерковний Б. В. Податкова автономія органів місцевого самоврядування: сутність та стан в Україні / Б. В. Підцерковний // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Економічні науки: Збірник наукови праць / за ред. Т. І. Кіщака. – №1(4), червень 2015. – Миколаїв: МНУ імені В. О. Сухомлинського, 2015. – С. 12-16.
4. Blöchliger H., Rabesona J. The Fiscal Autonomy of Sub-central Governments / OECD Working Papers on Fiscal Federalism [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.keepeek.com/Digital-Asset-Management/oecd/taxation/fiscal-autonomy-of-sub-central
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter