Активний розвиток сфери послуг став важливою характеристикою минулого століття. У середньому близько 70 % ВВП розвинених країн виробляється в секторі послуг, при чому темпи зростання цього сектору (16 % на рік) набагато вищі за темпи зростання сфери торгівлі (лише 7 %).
Незважаючи на посилену увагу економічної науки до сфери послуг, і досі немає єдиної думки щодо визначення маркетингу послуг. Маркетинг –це концепція виробництва, в основі якої лежить орієнтація виробника товару на потреби користувача. Мета маркетингу –забезпечення стабільного прибутку і розвитку бізнесу–може бути досягнена за допомогою системи прикладних знань, що формалізують поступальний процесс взаємодії виробника товару і покупця[3].
Товарна політика в сфері послуг в цілому включає аналогічний комплекс елементів і процесів управління у порівнянні з товарними ринками, але конкретні напрями реалізації можуть суттєво відрізнятися. Зокрема, науковці виділяють наступні ключові відмінності товарної політики сфери послуг у порівняні з товарними ринками:
– процесс розробки нових послуг значно дешевший, простіший і швидший у порівнянні з товарами;
– життєвий цикл послуг значно довший за життєвий цикл товарів в силу ширших можливостей для модифікації;
– можливість ведення більш гнучкої асортиментної політики[5].
Підприємства у сфері послуг розробляють свої комплекси маркетингу.
Товар – послуга. Послуги – невідчутні, тому споживачам складно заздалегідь оцінити послугу. Оскільки можливість заздалегідь ознайомитися з послугою відсутня, ступінь ризику споживача під час купівлі збільшується. Проте надання послуг пов'язане з матеріальними чинниками – приміщенням, обладнанням, рекламними матеріалами, працівниками.
Ціна. Ціна відіграє важливу психологічну та економічну роль. Її часто використовують як показник якості, оскільки купівля послуги пов'язана з підвищеним ризиком. З іншого боку, відсутність іншої інформації та обмежений досвід використання сприяють тому, що споживач орієнтується на ціну. Ціна і на товари, і на послуги залежить від якості. Якщо, на думку споживача, якість запропонованих послуг найвища, він готовий сплачувати за них відповідну ціну.
Просування. Невідчутні елементи послуг набагато складніше просувати до споживача. Зазвичай рекламодавці підкріплюють їх відчутними елементами, які асоціюють із характеристиками послуг. Велике значення у сфері послуг мають відгуки про них споживачів. Організації у сфері послуг часто використовують методи прямого продажу.
Розподіл. Послуги, які мають високий ступінь контакту з споживачами, розподіляються безпосередньо, оскільки постачальник обов'язково зустрінеться зі споживачем[1].
Оцінити якість послуги досить складно. Оскільки послуга одночасно виробляється і споживається та залишається невіддільною від виробника, то на її якість впливає низка чинників, а саме: індивідуальні, особистісні характеристики виробника, його комунікабельність, власна думка і ставлення до певних складових послуги. В сукупності всі ці чинники впливають на якість послуг[4].
Належна організація маркетингу на підприємствах сфери послуг забезпечує ефективність функціонування всіх підрозділів підприємства, оскільки саме маркетинговий підрозділ виконує зворотній зв’язок з ринком і сприяє максимальному задоволенню потреб і попиту споживачів.
Беручи за основу визначення маркетингу як системи функцій, направлених на здійснення ефективної взаємодії підприємства із зовнішнім середовищем, можна поділити функції маркетингу на дві умовні частини. Перший блок дій маркетингу складається з етапу планування. Формування програми впливу на попит споживача є одним із головних факторів досягнення успіху маркетингової діяльності і всього підприємства, бо від правильності цих рішень залежить ефективність інших дій. Другий блок дій маркетингу – є безпосередня робота зі споживачами, яка включає інформування клієнтів та організацію обслуговування[2].
Отже, маркетинг послуг – це система безперервного узгодження пропонованих послуг з послугами, які користуються попитом на ринку і які підприємство здатне запропонувати з прибутком для себе і більш ефективно, ніж це роблять конкуренти. А головне завдання маркетингу послуг–допомогти споживачеві оцінити підприємство та його послуги.
Список використаних джерел:
1. Григорчук Т.В. Маркетинг. Частина друга: Навч. посіб. для дистанційного навчання / Т. В Григорчук– К.: Університет «Україна», 2007. – 380 с.
2. Данилюк Т. І. Управління маркетинговою діяльністю підприємства сфери послуг / Т. І. Данилюк, А. М. Кашинська // Зб. наук. пр. проф.–викл. складу та студ. Луц. ін–ту розвитку людини Університету «Україна». – Луцьк, 2013. – Т. 2. – С. 67–70.
3. Правик Ю.М. Маркетинг туризму: Підручник / Ю.М. Правик. – К.: Знання, 2008. – 303 с.
4. Сагайдак М.П. Внутрішній маркетинг в управлінні підприємством сфери послуг / М. П. Сагайдак // Вісник Криворізького економічного інституту КНУ №1 – 2013. – С. 76.
5. Талавіра Є. В. Особливості сучасного розуміння сфери послуг як об’єкта досліджень маркетингової теорії.[Електронний ресурс] / Є.В Талавіра // Електронне наукове видання “Ефективна економіка” – 2013. – № 10. Режим доступу:http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2410
|