На сьогоднішній день вітчизняна податкова система потребує кардинальних змін, адже рівень податкового навантаження, механізм стягнення податків та інші характеристики даної сфери не задовольняють потреб громадян, суб’єктів господарювання і держави, та значно відстають від відповідних показників європейських країн. З метою покращення податкової системи України були запроваджені нові зміни до податкового законодавства. Одним із напрямків реформування стало введення в дію механізму податкового компромісу. Такий механізм є інноваційним для нашої держави та викликає безліч питань з боку платників податків, а тому дослідження механізму податкового компромісу та доцільності його введення в Україні є актуальною проблемою сьогодення.
Відповідно до чинного законодавства«податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею102 Податкового кодексу України» [2]. Суть заходу полягає в тому, що платник податку, який вирішив скористатися цією процедурою, під час її дії має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств або ПДВ, в яких визначає суму завищення витрат, що зменшують об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, і суму завищення податкового кредиту з ПДВ. При цьому платники податків, які прийняли рішення скористатися процедурою податкового компромісу, оплачують 5% від суми занижених раніше податкових зобов’язань. Решта зобов’язань вважається погашеною; штрафні санкції та пеня при цьому не нараховуються [1].
Податковий компроміс, передусім, вигідний платникам, відносно яких відкриті кримінальні провадження. Досягнення податкового компромісу для даної категорії означає закриття кримінальних справ та вилучення з Єдиного реєстру досудових розслідувань. В такому випадку їх дії є декриміналізованими, і вони можуть продовжити ведення бізнесу «з чистого листа». Також виключається і відкриття справ щодо підробки документів (податкових декларацій), чого остерігається значна кількість бізнесменів. За інформацією податківців, за перші 15 днів введення в дію податкового компромісу, ДФС отримала 175 заяв від охочих скористатися даним механізмом, а за 24 дні – 305 заяв. За цей період підприємці, добровільно збільшивши свої податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств (на 800,5 млн. гривень) та податку на додану вартість (на 757 млн. гривень), забезпечили зростання надходжень до державного бюджету на 1,557 млрд. гривень[5].Таким чином, запровадження механізму податкового компромісу є вигідним для швидкого поповнення фінансових ресурсів держави.
Поряд із тим, механізм податкового компромісу не позбавлений недоліків. Більшість підприємців поки що остерігаються його застосовувати внаслідок незрозумілості та невирішеності багатьох питань. Так, наприклад, за законодавством платники податків, які подали заяву на використання податкового компромісу, звільняються від кримінальної відповідальності за статтею 212 Кримінального Кодексу України [4]. Проте немає гарантії, що після проведення перевірки, до платника податків не будуть висунуті звинувачення на підставі інших статей: відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, фіктивне підприємництво, легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом [4].Крім того, оскільки процедура компромісу є інноваційним введенням для України, то існує вірогідність, що її застосування можуть відмінити і, відповідно, для підприємств, які нею скористалися, знову з’явиться кримінальна відповідальність за статтею 212 ККУ.
Ще однією проблемою для підприємців є те, що демонстрація мінімізації податкових зобов’язань припускає розкриття інформації про контрагентів, тому одні платники податків можуть отримати так звану податкову індульгенцію, а для інших це може стати підставою для позапланової податкової перевірки[3].
Із цим пов’язана і інша проблема – при використанні податкового компромісу платниками податків подаються уточнювальні розрахунки за періоди, у яких не було проведено документальної перевірки, тому дана дія також може бути підставою для проведення позапланової податкової перевірки[5]. Рішення про проведення перевірки приймає податковий орган, що може створити підстави для розвитку корупційних відносин в результаті бажання підприємців «домовитися» про недоцільність проведення перевірки їх діяльності. Така ситуація ставить бізнес у залежність від суб’єктивних рішень чиновників.
Суттєвою проблемою податкового компромісу також є те, що його результати не можна оскаржити в суді[5]. Якщо після подання уточнюючих розрахунків, відповідна інстанція робить неправильний висновок щодо розміру зменшеного податкового зобов’язання, то для підприємця існує три варіанти: або оскаржити це рішення в суді, або «домовитись» із податківцями про перерахунок даної суми, або сплатити 5 % від неправильно визначеної суми. Оскарження рішення податкової комісії в суді означатиме припинення дії механізму податкового компромісу, і стягнення повної суми зменшення податків та запровадження кримінальної відповідальності до платника. Друге рішення є потужною корупційною складовою. Останнє рішення спростовує сутність податкового компромісу, оскільки заплатити доведеться 5 % не від реальної суми податків, а від завищеної податковим органом.
Отже, можна зробити висновок, що недовіра та невелике бажання платників податків використати податковий компроміс, є цілком виправданими. На нашу думку, дана податкова ідея є цікавою і має право на існування, проте не за наявною законодавчою базою. Законодавство, що діє на сьогоднішній день, не забезпечує рівні права для кожного суб’єкта податкових відносин. Тому, зваживши на усе вищезазначене, ми вважаємо, що даний інноваційний крок є доцільним та корисним як для бізнесу, так і для держави, але існує низка проблем, пов’язаних із чинною законодавчою базою.
Список використаних джерел:
1. Гамкрелідзе К. Що бізнес має знати про податковий компроміс / Форбс Україна [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://forbes.ua/ua/opinions/1388167-shcho-biznes-mae-znati-pro-podatkovij-kompromis
2. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» від 25.12.2014 р. № 63-VIII [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/63-19
3. Кочкаров В. Кому вигідний податковий компроміс, і що стримує від нього підприємців / В. Кочкаров // Закон і бізнес. – 2015. – № 13.– С. 3 – 8
4. Кримінальний кодекс України від 21.05.2015 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
5. Стретович Т. Хто піде на податковий компроміс?/ Форбс Україна [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://forbes.ua/ua/opinions/1388411-hto-pide-na-podatkovij-kompromis
__________________________________________________
Науковий керівник: Пахненко Олена Михайлівна, кандидат економічних наук, старший викладач кафедри фінансів ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України»
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter