У процесі видобутку і переробки природної речовини, а також споживання готової продукції утворюється безліч різноманітних відходів, наявність, утилізація, знешкоджування чи переробка яких так само впливає на процес відтворення, економіку та визначає екологізацію матеріального виробництва. Розрахунки показують, що з загального обсягу природної речовини, що залучається у суспільне виробництво, форму кінцевого продукту, що споживається суспільством, приймає лише 1-1,5%.Розрахунки показують, що з загального обсягу природної речовини, що залучається у суспільне виробництво, форму кінцевого продукту, що споживається суспільством, приймає лише 1-1,5%.[3].
Кожен день ми виробляємо більше 3,5 мільйонів тонн твердих відходів. Ще в минулому сторіччі ця цифра була в десять разів менше і, ймовірно, до 2025 року вона подвоїться. Дослідження свідчать, що склад твердих побутових відходів(ТПВ) приблизно такий :папір - 41%, харчові відходи -21%. скло - 12%,залізо та його сплави -10%, пластмаси - 5%,деревина - 5%, гума та шкіра - 3%, текстильні матеріали - 2%, алюміній -1%,інші метали -0,3%.[2].
Найбільш розповсюдженими видами промислової переробки ТПВ є спалювання, ферментація, сортування та їх різні комбінації.
ТПВ на Заході прийнято називати «твердими муніципальними відходами». Історично «муніципальними відходами» називали відходи, похованням яких займалися міська влада. Проте в даний час в розвинених країнах значна кількість побутових відходів збирається і переробляється міськими комунальними службами, а приватними підприємствами, які також мають справу з промисловими відходами . У світовій практиці до цього часу переважна кількість ТПВ все ще продовжують вивозити на звалища (полігони): в СНД на звалища вивозять 97% ТПВ що утворюються, в США - 73%, у Великобританії - 90%, у Німеччині - 70%, у Швейцарії - 25%, в Японії - близько 30%[1].
Проблема повного знищення або часткової утилізації твердих побутових відходів - побутового сміття - актуальна, насамперед, з точки зору негативного впливу на навколишнє середовище, а також не менш важливим є те, що вони є багатим джерелом вторинних ресурсів, а також "безкоштовним" енергоносієм.
Наприклад, переробляючи 30% сміття, столиця Норвегії виробляє 144 МВт теплової та електричної енергії, а також біопаливо для міських автобусів. Швеція знаходиться на порозі революції - 99% відходів, що утворюються в країні переробляється і тільки 1% виявляється на звалищах. Більше того, ця скандинавська країна стала імпортувати для переробки сміття з інших країн, таких як Великобританія, Ірландія, Норвегія, Ісландія, Італія. Так, один сміттєпереробний завод, що розташовується в передмістях Хельсингборга (чисельність населення близько 130 тисяч чоловік), на 40% покриває потреби в опаленні міста, забезпечуючи 950 тисяч будівель теплом і 260 тисяч будинків електрикою[2].
На сьогодні Європейський союз хоче, щоб країни-учасниці в осяжному майбутньому (наприклад, після 2020 року) відмовилися від використання сміттєвих полігонів. Єврокомісія планує поставити завдання перед виробниками про повну вторинній переробці 70% пластика і використанні в майбутньому лише матеріалів, що підлягають переробці[2].
У США за останні кілька десятиліть переробка, компостування та утилізація ТПВ істотно змінилися-коефіцієнт рециркуляції збільшився з менш ніж 10% ТПВ, що генерувалося в 1980 році, до більш ніж 34% у 2012 році. Відповідно, відправка відходів на звалище знизилася з 89 % від загальної суми в 1980 році, до під 54% ТПВ в 2012 році[4].
У 2013р. у Китаї утворилася близько 172,4 млн тонн ТПВ, у порівнянні з не більш як 68 млн. тонн у 1990р.Також розраховано, що річний обсяг ТПВ в Китаї зросте ще на 150% до 480 млн. тонн в 2030 році[3].
Китай cьогодні став гігантським світовим звалищем. За неофіційними даними, 80% експорту сміття з розвинених країн припадає на країни Азії, 90% з нього осідає в Китаї. Крім цього Китай має проблеми з нелегальними поставками сміття до країни. Охоронні агентства в Китаї конфіскували 976 500 метричних тонн Незаконні відходи відходів, які були в процесі їх контрабандою потрапляють відповідно до Митного департаменту. Кількість відходів, вилучених в 2013р. була на 150 відсотків вище, ніж у 2012 році[5].
За даними Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища, організовані злочинні групи, що беруть участь у контрабанді і незаконному скиданню відходів заробляють від 10 до 12 млрд. дол. на рік від діяльності на чорному ринку[6].
Що стосується України, то тут Загалом протягом 2014 року утворилось близько 45 млн. куб. м (або 10 млн. тонн) побутових відходів. З одного боку - це на 14 млн. куб. м (або 3 млн. тонн) менше, ніж у 2013-му, проте позитиву у таких змінах насправді мало, оскільки при підрахунку сміття в 2014 році не враховувалися дані Луганської області, АР Крим та м. Севастополь. Тож, найбільш ймовірно, показники залишилися на рівні 2013-го - у 59 млн. куб. м (або 13 млн. тонн) сміття на рік, або ж ледь від них відмінні. Щорічно накопичення відходів зростає на 5-7%. А до 2025 року, за прогнозами міжнародних екологічних організацій, в Україні накопичиться вже 17 млн тонн відходів. На жаль, сьогодні в Україні основне фінансове навантаження з переробки побутових відходів несуть рядові громадяни. Вже тринадцять років держава намагається впровадити загальновизнаний екологічний принцип "забруднювач платить", який розширює відповідальність виробника за поводження з відходами протягом усього життєвого циклу[1].
За нинішніх темпів утворення відходів будь-які прогнози на майбутнє будуть невтішними. Вже багато країн потерпають не те що від своїх, але і від контрабандних відходів, вже не кажучи про цілі острови з сміття, що утворились у Тихому океані. Це все схиляє до думки, що в найближчій перспективі проблема сміття стане глобальною, але на справді вона вже є такою - просто зіштовхнувшись з чимось на стільки буденним, людство ще не готове її усвідомити. Таким чином дуже важливим для нинішнього суспільства та майбутніх поколінь є розвиток належного рівня екологічної свідомості, що має починати формуватись з дитинства.
Список використаних джерел:
1. До проблем з ТПВ ніяк не прийдуть європейські рішення/від 24 березня 2015р./Інформаційний портал "Україна комунальна"/[електронний ресурс] - Режим доступу: http://jkg-portal.com.ua/ua/publication/one/do-problem-z-tpv-njak-ne-prijdut-jevropejsk-rshennja-41765
2. Переробка сміття (ТПВ) в Европі / від 16 березня 2015р./Веб сторінка "Переробка сміття"/[електронний ресурс] - Режим доступу: http://ztbo.ru/o-tbo/stati/obshie/pererobotka-tbo-v-evrope
3. Сміття стало продуктом міжнародної торгівлі/від 18 березня 2015р./Інформаційний портал «Екотаун»/ /[електронний ресурс] - Режим доступу: http://ecotown.com.ua/news/Smittya-stalo-produktom-mizhnarodnoyi-torhivli/
4.MunicipalSolidWasteGeneration, Recycling, and Disposalin the United States: Factsand Figures for 2012/Офіційний сайт Агенції з охорони навколишнього середовища США/[електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.epa.gov/solidwaste/nonhaz/municipal/pubs/2012 _msw _fs.pdf
5. Smuggling Europe’s Waste to Poorer Countries / 26 September 2009/The New York Times official page/ Access mode : http://www.nytimes.com/2009/09/27/science/earth/27waste.html?_r=4&hp
6. Waste management / Official website of the European Union/[електронний ресурс] – Режим доступу: http://europa.eu/legislation_ summaries/environment/ waste_management/index_en.htm
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter