У умовах формування економічних відносин для дослідження проблем розвитку економіки держави, оцінки її ресурсів, для вирішення нагальних соціально-економічних завдань, на макроекономічному рівні потрібні характеристики показників зміни цін для основних галузей виробництва, а зокрема для аналізу тенденцій та моделювання інфляційних процесів.
Актуальність даної теми полягає в тому, що інфляція є одним з індикаторів макроекономічної нестабільності й чинником, від якого в значній мірі залежить соціально-економічний розвиток країни. Тому визначення рівня інфляції, її приборкання та підтримання на сприятливому для економіки рівні є ключовою проблемою державної економічної політики.
В українській економічній літературі було декілька спроб дослідження окремих аспектів інфляції. Теорії і практиці економіко-математичного моделювання присвячені роботи Андерсона Т., Багриновського К., Бокса Дж., Гранберга А., Грейнджера С., Дженкінса Г., Джонстона Дж., Енгеля Р., Ємельянова А., Леонтьєва В., Лукашина Ю., Маленво Е., Ньюболда Р., Тейла Г., Терехова Л., Четиркіна Е., Холта С. та інших. Моделюванню соціально-економічних процесів на Україні приділяли увагу такі вітчизняні вчені, як Алексєєв А., Бакаєв О., Беседін В., Василик О., Великий А., Вітлінський В., Гейєц В., Гуляницький Л., Костіна Н., Лукінов І., Михалевич В.С., Михалевич М.В., Панасюк Б., Сергієнко І. та інші.
В умовах фінансової кризи зростає актуальність передбачення розвитку негативних явищ в економіці для того, щоб попереджати та згладжувати їх. У перше чергу це стосується поведінки інфляційних процесів, яка впливає на всі сфери економічного і соціального життя країни. Економісти сперечаються про «ціну» інфляції для суспільства, але можна сказати, що найбільшої шкоди вона завдає тоді, коли є несподіваною, несистематичною, нестабільною [4, с.79]. Звичайно, і сам рівень інфляції має негативні наслідки, але вони менші порівняно з її нестабільністю.
Основні моделі для визначення інфляції можна представити у вигляді трьох класів. Перший клас представляє інфляцію як вартісний феномен в контексті довгострокової постійної націнки над собівартістю. Другий погляд розглядає інфляцію в основному як монетарний феномен і пов'язує зміни в монетарних показниках із ціновими процесами. І насамкінець, третій клас моделей досліджує інфляцію як наслідок дії реальних факторів, зокрема дисбалансу між сукупним попитом і сукупною пропозицію. Огляд емпіричних робіт показує, що перший тип моделей найчастіше застосовується для країн з економіками, що розвивається, тоді як другий та третій підхід в основному, хоча і не ексклюзивно, - в розвинутих країнах [3, с.5].
Високі темпи інфляції, і зокрема гіперінфляція, мають негативний ефект тому, що вони настільки обмежують функції грошей, що останні фактично втрачають своє значення. Без такого посередника економіка, безсумнівно, зірветься у прірву кризи. На жаль, нульова інфляція є також негативним явищем, оскільки пов'язана в короткотерміновій перспективі з високим рівнем безробіття. Такий висновок випливає з розгляду кривої Філіпса [5, с.37].
У теорії існують різні підходи до визначення видів інфляції та причин її виникнення. Так, кейнсіанці розрізняють два види: інфляцію попиту та інфляцію пропозиції. Монетаристи вказують на грошову природу інфляції. їх кількісна теорія грошей ґрунтується на припущенні про сталість швидкості оборотності грошей і незмінність реального ВВП у короткостроковій перспективі. Кембриджська школа монетаристів велику увагу приділяє схильності людей тримати гроші на руках для оплати поточних трансакцій [5, с.35]. Cхильність, як правило, позначають через коефіцієнт к, який виводять із базової тотожності:
М = к × Р × У,
де М - грошова маса, Р - рівень цін, У - валовий внутрішній продукт, V - швидкість оборотності грошей, k = - . Часто цей коефіцієнт пов'язують із видатками утримання ліквідності [2, с. 67].
В останній час все більше центральних банків у світі використовують в якості монетарного устрою режим таргетування інфляції, тобто досягнення поставлених інфляційних цілей. Останні дослідження (зокрема, роботи Батіні та ін. ) вказують, що використання подібного механізму дозволяє знизити рівень та волатильність інфляції і підвищити стабільність економічної системи. Поступовий рух Національного банку України в напрямку переходу до інфляційного таргетування посилює важливість розуміння інфляційних процесів і прогнозування майбутньої інфляційної динаміки [1].
Основні моделі для визначення інфляції, які можна знайти в літературі, можна представити у вигляді трьох класів. Перший клас представляє інфляцію як вартісний феномен в контексті довгострокової постійної націнки над собівартістю. Другий погляд розглядає інфляцію в основному як монетарний феномен і пов'язує зміни в монетарних показниках із ціновими процесами. І насамкінець, третій клас моделей досліджує інфляцію як наслідок дії реальних факторів, зокрема дисбалансу між сукупним попитом і сукупною пропозицію. Огляд емпіричних робіт показує, що перший тип моделей найчастіше застосовується для країн з економіками, що розвивається, тоді як другий та третій підхід в основному, хоча і не ексклюзивно, - в розвинутих країнах [2, с. 234].
Отже можна зробити висновок, що результати оцінювання і прогнозні властивості демонструють, що найкращою моделлю для прогнозування інфляції виступає модель націнки. Тому що ці результати базувались на стабільному обмінному курсі гривні до долару США. Досвід інших країн показує, що в майбутньому при більш активному переході до інфляційної цінової стабільності і більш гнучкому обмінному курсі мають відбутися зміни у відносній важливості різних факторів інфляції. Якщо на сьогоднішній день більш важливими для формування інфляції є чинники собівартості, то в подальшому на перший план мають виходити показники сукупного попиту та монетарного дисбалансу.
Список використаних джерел:
1. Bailliu J.D., Garces, M Kruger, Messmacher M. Explaining and Forecasting Inflation in Emerging Markets: the Case of Mexico. // Working Paper written as part of Research Collaboration Program between the Bank of Canada and the Baco de Mexico. – 2009. – 200 с
2. Roland G. Transition and Economics: Politics, Markets and Firms / G. Roland. - Cambridge : Mass. MIT Press, 2010. - 561 p
3. Болгарін І.В., Махадева Л., Штерн Г. Деякі методологічні аспекти побудови та використання моделі механізму монетарної трансмісії в Україні. // Вісник НБУ. - 2010. - №1 – 220 c
4. Гейєц В. М. Економіка України : Стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України В.М. Гейця. - К.: Фенікс, 2003. – 2006 с
5. Райская Н. Временные лаги в динамике инфляции / Н. Райская // Вопросы экономики. - № 8. - 2008. - С. 34 - 41
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter