Проблема безробіття є дуже поширеною і виникає майже в усіх країнах світу. Різниця полягає лише у тому на скільки гострою є ця проблема у даний проміжок часу.
Безробіття – це соціально-економічне явище, яке характеризується незайнятістю частини робочої сили у сфері економіки [1]. Можна сказати, що безробіття – це перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї.
Зростання безробіття спричиняє багато проблем, А зокрема, бюджет втрачає платників податків, підприємство – персонал, знижується рівень життя та купівельна спроможність населення.
Рівень безробіття населення є динамічною категорією яка постійно змінюється. Аналізуючи показники безробіття за період 2002-2014 років можна зробити висновок, що кількість безробітних була найбільшою у 2000 році -2655,8 тис. осіб, а найменшою у 2007 році – 1417,6 тис. осіб. Отже ми можемо спостерігати тенденцію на зменшення кількості безробітних. Можна також проаналізувати кількість безробітних за 2013 рік, яка становила 589,1 тис. осіб [2].
З останніх даних Державної служби статистики України видно, що рівень безробіття населення віком 16-70 років в середньому зріс на 8% у 2013 році в порівнянні з минулими роками, а у першому кварталі 2014 року до 8,8%. Отже можемо побачити тенденцію до зростання рівня безробіття в останні роки.
Також можна спостерігати зміну показників безробіття по окремих регіонах України. Найбільший рівень безробіття за січень-грудень 2013 року був зафіксований у Рівненській і Тернопільській області – 9,4%, Житомирській, Чернігівській областях – 9,3%, а найменший в м. Києві -5,2% [2].
Для більш точного розуміння вище поданої інформації необхідно обґрунтувати чинники які сприяють зростанню безробіття. Серед них можна виділити наступні: не достатній обсяг пропозиції робочих місць, дефіцит інвестицій для створення нових робочих місць, відсутність досвіду служб зайнятості.
Тому для зниження безробіття необхідно проводити програми державної та регіональної політики зайнятості, а також залучати спеціалістів які допоможуть вирішити такого роду проблеми, а також стимулювати пропозицію робочих місць за допомогою іноземних інвестицій та державних замовлень.
Основними напрямами регулювання зайнятості є:сприяння повній та продуктивній зайнятості, підвищення рівня доходів громадян за допомогою реформації системи оплати праці, умови соціального захисту від безробіття та його наслідків, вивчення потреб ринків праці, створення необхідної економічно обґрунтованої кількості робочих місць, запобігання масових звільнень.
Отже, аналізуючи вище подану інформацію можна зробити висновки що в Україні проблема безробіття є дуже актуальною, і звичайно потребує вирішення. Але за допомогою правильних реформаційних заходів ми зможемо зменшити кількість безробітних, а також зменшити негативний вплив на населення.
Список використаних джерел:
1. Макроекономіка [текст] : навч. посіб. / за заг. ред. проф. М. І. Макаренка; [уклад. : М. І. Макаренко, Т. О. Семененко, Д. В. Олексіч та ін.]. - К. : "Центр учбовоїлітератури", 2014. - 216 с.
2. Державна служба статистики [Електронний ресурс]. – режим доступу:http://www.ukrstat.gov.ua/
_____________________________
Науковий керівник: Нікончук Вікторія Віталіївна, старший викладач кафедри економічної теорії, Національний університет Державної податкової служби України
|