Бюджетна політика представляє собою сукупність економічних і адміністративних заходів, що застосовує держава з метою стабілізації та підвищення ефективності національної економіки, використовуючи, головним чином, бюджетні та податкові механізми.
Основними завданнями бюджетної політики є забезпечення поступального розвитку підприємництва, прискорення економічного зростання й підвищення ефективності державного регулювання економічних і соціальних процесів [1].
Україна пережила проблеми наповнення бюджету грішми, уникнення надходження до бюджету шляхом взаємозаліків, невиконання більшості прийнятих щорічних бюджетів, реструктуризації боргів як засобу поліпшення фінансового стану підприємств та їх розрахунків з бюджетом. Із часом завдяки трансформації бюджетної і податкової систем окремі із зазначених явищ відійшли в минуле, а деякі змінили свій характер, хоча ще залишаються не розв’язаними повною мірою. Але такі проблеми, як масове ухиляння від податків, втрати доходів бюджету від податкових пільг, зростання зовнішньої заборгованості, залишаються актуальними [2].
Необхідними умовами стабільності бюджетної системи є проведення бюджетної політики, спрямованої на забезпечення гармонійного поєднання принципів бюджетного унітаризму з елементами децентралізації, реформування цих відносин з удосконаленням порядку розподілу трансфертів з державного бюджету на основі прозорих та об’єктивних критеріїв, що ґрунтуються на чіткому розмежуванні бюджетних повноважень та стабільній системі закріплення дохідних джерел за бюджетами [3].
Для того, щоб бюджетна політика України була ефективнішою,перш за все потрібно:
1. Оптимізувати функціонування системи управління державними фінансами.
2. Чітко регламентувати процес акумуляції та руху фінансових потоків.
3. Досягти надійності прогнозу основних макроекономічних показників – обсягів та темпів зростання ВВП, темпів інфляції, валютного курсу тощо.
4. Дотримуватися об’єктивності під час формування дохідної частини бюджету.
5. Оптимізувати бюджетні витрати, що сприятиме повнішому фінансовому забезпеченню реалізації державних функцій.
6. Забезпечити послідовність розвитку бюджетного процесу.
7. Створити систему управління державним боргом, яка дала б змогу оптимізувати співвідношення процентних та непроцентних витрат.
Ефективність цих заходів умовах загострення політичних суперечностей у першу чергу залежить від політичної волі керівництва країни, усвідомлення пріоритетності загальнодержавних, загальнонаціональних інтересів і створення ефективного механізму їх реалізації, наявності відповідного правового поля й відповідальності кожного урядовця насамперед перед громадянами України.
Список використаних джерел:
1.Піхоцький В. Ф. Ефективність бюджетної політики як інструмент соціально-економічного розвитку України //Фінанси України. – 2010. – №. 3. – С. 30-37.
2.Сергієнко, Л. К. "Вплив бюджетно-податкової політики на соціально-економічний розвиток держави." Вісник ЖДТУ.–Сер.: Економічні науки 3 ч 1 (2010): 53.
3.Величко О. В. Бюджетна політика та особливості її формування в умовах нестабільності соціально-економічного розвитку //Економічний вісник Донбасу. – 2010.
_________________________________
Науковий керівник: Нікончук Вікторія Віталіївна, старший викладач кафедри економічної теорії, Національний університет державної податкової служби України
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter