Понад 20 останніх років Україна намагається вирішити проблему створення механізмів досягнення політичної стабільності, консенсусу інтересів різних інститутів та суб’єктів політичної влади у процесі прийняття політичних рішень в економічній сфері, обґрунтування значимості устрою суспільно-політичного життя щодо формування економічної політики держави, яка б відповідала запитам кожного пересічного громадянина [1]. В українській економіці нерозв’язані проблеми накопичувалися десятиріччями. Не підкріплена економічним розвитком “соціалізація” бюджету тільки тимчасово вирішувала завдання покращення добробуту громадян, оскільки вона не базувалася на адекватному збільшенні обсягів виробництва і підвищенні рівня продуктивності праці [2]. На сучасному етапі розвитку економіки в Україні відбуваються багатокомплексні соціально-економічні та політичні процеси щодо створення ефективно діючої ринкової економіки наближеної до стандартів ЄС. До згаданих проблем додалася зовнішня інтервенція та комплекс складних питань, в тому числі економічних, пов’язаних з тимчасово окупованими територіями, а тому ЄС та США очікують затяжну українську кризу [3]. Наведені складні питання цілком логічно потребують реалізації докорінних змін в усіх аспектах економічної політики відносно оптимізації завдань національного відродження держави, як розвинутої демократичної країни із соціальною ринковою економікою [4].
Причини економічної кризи в Україні умовно можна поділити на об’єктивні та суб’єктивні. Перші пов’язані з циклічним розвитком світової економіки, а другі обумовлені потребами вдосконалення, реструктуризації, що відбуваються під впливом зовнішніх факторів. Суб’єктивні причини виникли внаслідок очевидних помилок українських можновладців в галузі державного управління за попередні роки. Сюди треба віднести недоліки в організації виробництва та «програмного збою» інноваційної політики на національному рівні. До сучасних українських реалій кризових явищ, які заважають виходу з теперешньої кризи належать застосування застарілих технологій виробництва, стратегічні прорахунки в адмініструванні, недолуга кадрова стратегія тощо [5]. Існують передумови, що коріння української кризи можуть лежати у кульгаючому виробництві російської економіки [6]. В той же час зусилля української держави, направлені на боротьбу за реальну незалежність, що почались на початку 2014 р., що також гальмує позитивний економічний розвиток. За результатами оцінки Мінекономрозвитку управління державним майном близько 60% суб’єктів господарювання в Україні було неефективним. Цей факт суттєво посприяв безпрецедентному падінню ВВП України ще у 2009 р. на 15, 1%, та девальвація її валюти на 60%, що стало одним з найгірших макроекономічних показників в світі порівняно з рештою світових держав.
Реалізація стратегічного курсу України на подолання економічної кризи насамперед повинна враховувати слабкість внутрішнього ринку країни, перевантаженого структурою імпорту над експортом, а пріоритетною має бути політика підтримки національного виробника. Не сприяло розв’язанню вказаної проблеми здебільшого сировинний характер зовнішньоторгівельного сальдо з високою енергоємністю ВВП України зі споживанням паливно-енергетичних ресурсів, який втричі перевищував аналогічні показники країн із розвинутою економікою. Щоправда, протягом останніх років основний акцент розвитку паливно-енергетичного комплексу зосереджений на зниженні енергетичної залежності держави, створенні умов для впровадження енергозберігаючих технологій та значного заощадження енергоресурсів [7]
Отже, глобальна фінансово-економічна криза спричинила зростання обсягів тінізації української економіки, особливістю якої виявився суттєвий вплив на неекономічні сфери суспільного життя – політику, соціальні відносини, морально-психологічний клімат у суспільстві, громадську свідомість.
Список використаних джерел:
1. Барановський Ф.В. Економічна політика держави:політологічний аспект.: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / Барановський Фелікс Володимирович. – К. Ін-т політ. і етнонац. дослідж. —1999. — 20 с.
2. Державна програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.oda.ck.ua/?lng=ukr&article=6412
3. Merkel Evokes Cold War in Warning of Long Ukraine Crisis [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://mobile.bloomberg.com/news/2014-09-29/merkel-says-eu-u-s-may-be-facing-long-ukraine-crisis.html
4. Економічні та правові аспекти сучасної аграрної реформи в Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/18800413/politekonomiya/ekonomichni_pravovi_aspekti_suchasnoyi_agrarnoyi_reformi_ukrayini
5. Криза як об’єкт політичного дослідження [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.stattionline.org.ua/index.php/politologiya/55/7414-kriza-yak-ob-yekt-politichnogo-doslidzhennya.html
6. Krugman P. Why We Fight Wars // Paul Krugman/ The New York Times. – Aug. 17, 2014 http://www.nytimes.com/2014/08/18/opinion/paul-krugman-why-we-fight.html?rref=opinion&_r=2
7. Olearchyk R. Ukraine: Shell deal may transform energy sector, but only with reforms // Olearchyk R./ Beyondbricks. – Jan. 25, 2013. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://blogs.ft.com/beyond-brics/2013/01/25/ukraine-shell-deal-may-transform-energy-sector-but-only-with-reforms/
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter