На сьогоднішній день українська економіка знаходиться в процесі трансформації. Даний процес вимагає приділення особливої уваги саме фінансовому ринку країни. Одним із важливих елементів цього ринку є страховий ринок. Наявність потреби у страхових послугах, страховому захисті, та можливість реалізації цих потреб характеризують міру економічного розвитку держави. У сучасних умовах, розвиток страхового ринку та його вихід із кризи тісно пов'язаний з інститутом страхових посередників, а саме страхових брокерів, які є невід’ємним елементом посередництва між страховиком та страхувальником. Страхові брокери, з одного боку, допомагають клієнтам обрати найвигіднішу та найоптимальнішу пропозицію страхового захисту, а з іншого – допомагають страховикам якомога краще реалізувати їх бізнес. Враховуючи повільні темпи розвитку вітчизняної страхової сфери, та нестабільність економіки в цілому, питання діяльності страхових брокерів, як важелів покращення даних економічних показників, постають дуже гостро та потребують нагального вирішення. Тому, дослідження особливості діяльності страхових брокерів та визначення перспектив їх роботи є актуальним.
Страхові брокери відрізняються від агентів, диспашерів, аджастерів та інших страхових посередників тим, що вони діють від свого імені та на власний ризик, а їхньою метою є отримання прибутку[4]. Саме ці особливості обумовлюють існування брокерів, як окремих суб’єктів підприємницької діяльності на страховому ринку. Поява інституту страхових брокерів на Україні – наслідок вступу нашої країни на шлях ринкових відносин, інтеграції в європейське співтовариство. Реєстрацію страхових та перестрахових брокерів в Україні здійснює Національна комісія фінансових послуг. Згідно з чинним законодавством можна виділити основні види діяльності страхового брокера на вітчизняному страховому ринку. Такими видами є: консультування, експертно-інформаційні послуги, укладання та виконання (супровід) договорів страхування (перестрахування) [1]. Враховуючи зазначені особливості видів діяльності, виділимо завдання українських страхових брокерів перед страхувальниками:
• представляти свого клієнта, діяти як його консультант та інформувати його з усіх питань страхової сфери;
• вести переговори від імені свого клієнта на його користь;
• забезпечувати повний цикл діяльності;
• розподіляти ризик та надавати гарантії щодо страхового захисту, які б відповідали найвищим стандартам.
Перед страховими компаніями, основними завданнями страхового брокера є надання послуг якомога більшій кількості суб’єктів, розроблення системи заохочення клієнтів, а також виконання своїх обов’язків на вищому рівні.
На сьогоднішній день, в країнах Європи попит на діяльність страхових та перестрахових брокерів є дуже високим. У більшості розвинених країн кількість страхових брокерів у багато разів перевищує кількість власне страхових компаній. Якщо порівняти, за даними показниками, Україну та країни Європи, то побачимо велику різницю. Так, у Німеччині, Ірландії, Канаді, Швейцарії, Великобританії, Данії кількість страхових брокерів та кількість страхових компаній (станом на 2013 рік) знаходяться у співвідношенні 1:13, 1:15, 1:83, 1:26, 1:18, 1:11 відповідно. В Україні, у 2013 році, кількість страхових компаній становила 411 штук, а кількість страхових брокерів – 62 особи (7:1)[2]. Із проаналізованих даних можемо зробити висновок, що інститут страхових брокерів України розвинений набагато менше, ніж європейський. Також, помітний дисбаланс між кількістю страхових компаній та страхових брокерів. Все це говорить про досить повільні темпи розвитку страхової сфери нашої держави.
Стан розвитку інституту страхових брокерів в Україні можна проаналізувати за показниками їх діяльності у різних видах страхування. Такі дані наведені в таблиці 1[3].
Таблиця 1 – Структура страхових премій, отриманих за участю страхового брокера станом на 2013 рік
Як ми бачимо, не дивлячись на те, що страхові брокери працюють у всіх сегментах ринку страхування, найбільшу частку діяльності займає обов’язкове страхування – 58,6 %, а найменша частка припадає на страхування життя – 1 % та страхування відповідальності – 2,7 %.
Динаміка розвитку діяльності страхових брокерів має екстенсивні показники. Насамперед, зменшення страхових брокерів на страховому ринку пов’язане з виникненням проблем із визначенням розміру нагороди та її отриманням. Комісійна винагорода брокерів за посередницьку діяльність в Україні складає, в середньому, 10 % страхових премій. Також, важливо зазначити що в нашій країні існує диспропорція в розміщенні страхових брокерів. Наприклад, в Київській області розташовано більше 60 % від загальної кількості страхових брокерів, на Західній та Центральній Україні їх частка дуже незначна, а також, існують такі регіони, де інститути страхових брокерів відсутні зовсім.
Роблячи висновок, зазначимо, що в Україні існує чітко розроблена законодавча база, яка обумовлює всі аспекти діяльності страхових брокерів. Українське законодавство в цій сфері можна порівняти з європейським. Але, фактичні показники діяльності вітчизняного інституту страхових брокерів набагато відстають від європейських. Інститут страхового брокерства в Україні знаходиться на початку свого розвитку. Нестабільність економіки, стійкі кризові явища, недовіра громадян до страхових посередників та страхових компаній, недостатній рівень професійності страхових брокерів, екстенсивні показники діяльності страхового ринку – все це є причинами не досить добрих показників діяльності українських страхових брокерів. Але, світовий досвід вказує на те, що кризові явища, так би мовити, очищують страховий ринок, і форматують його для якісного та інтенсивного розвитку в майбутньому.
Список використаних джерел:
1. Постанова Кабінету Міністрів України«Про порядок провадження діяльності страховими посередниками» від 18.12.1996 р. № 1523[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1523-96-п
2. Звіт ІХ Міжнародної науково-практичної конференції «Тенденції та стратегії забезпечення сталого розвитку страхового ринку України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://nfp.gov.ua/files/Грудневі%20читання_КНУ%20Шевченка%20Берлін_12.12.2013.pdf
3. Відомості про надання посередницьких послуг у страхуванні та/або перестрахуванні станом на 30.09.2013 р. // Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://nfp.gov.ua/files/docs/Ogliad/SK/Poserednycki/sb_ІIІ_kv_13.xls
4. Махортов Ю. О. Роль страхових брокерів у розвитку страхового ринку України / Ю. О. Махортов, Н. О. Теличко // Економічний вісник Донбасу. – 2009. – № 4(18). – С. 122 – 129.
__________________________
Науковий керівник: Журавка О. С., ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України»
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter