Оподаткування - це серйозний чинник, що впливає на результати фінансово-господарської діяльності організацій. Тому поряд з необхідністю сплати податків до бюджетів, підприємці шукають різні методи, як в межах чинного законодавства сплатити найменше податків до бюджетів, тим самим збільшуючи власні доходи. Це досить правильна концепція, адже використовуючи цілком легальну схему зменшення оподаткування, підприємець може збільшити власний прибуток. Найпоширенішим серед способів зниження рівня оподаткування є оптимізація податкових платежів [1].
Значний внесок у розвиток науки про оптимальне оподаткування у своїх працях розглядали Соколовська А.М., Левченко О.Н., Смірнова О.О. та ін.
Податкова оптимізація полягає в використанні платником податків дозволених чи незаборонених законодавством способів зменшення суми податкових платежів. Є й інші способи зменшення навантаження, проте не всі з них є юридично правомірними. Проте за порушення норм податкового законодавства платники податків притягуються до фінансової, адміністративної, та кримінальної відповідальності. Тож у разі виявлення правопорушень, платник податків втратить в декілька разів більше, ніж тоді, коли він сплачував би податки в рамках закону [2].
Отже, усі схеми оптимізації можна поділити на три основні групи:
1) Виведення коштів із оподаткування. Обов’язковою умовою даної групи є використання фіктивних договорів і фіктивних фірм. Такі схеми протизаконні, короткочасні і можуть бути швидко виявлені представниками контролюючих органів. Тому вони вирізняються дуже високим ризиком [3].
2) Переведення грошових коштів в сферу з меншим рівнем оподаткування. Наприклад, в офшорні зони, в підприємства зі спрощеною системою оподаткування, пільговим оподаткуванням, в інші сфери діяльності. Так грошові кошти не виводяться з легального обороту, і при необхідності можуть бути поверненні назад. Такий шлях є менш ризиковим. Проте виявити такі схеми дуже легко, коли в компанії угоди виконуються на основі фіктивних документів, недостатньо грошових ресурсів і майна, угоди здійснюються за заниженими та завищеними цінами тощо [3].
3) Відстрочка сплати податкових платежів - перенос на наступні періоди з використанням незавершених операцій, виконання операцій з подальшою їх відміною. У такого методу оптимізації найменший рівень ризику серед інших схем через основну ціль: оптимізатор не ухиляється від оподаткування, а переносить навантаження на пізніше [3].
Отже, оптимізація завжди має ризики і завжди виникають питання в процесі її постановки. Тому не можна зупинятися на одній схемі, її потрібно постійно покращувати і пристосовувати до постійно змінного законодавства. Податкова оптимізація на підприємстві є дуже важливою, крім того вона повинна бути орієнтована не тільки і не стільки на мінімізацію податкових платежів, скільки на підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності, так як вона дає змогу зменшити податкове навантаження законним способом.
Список використаних джерел:
1. Евстигнеев Е.Н. Основы налогообложения и налогового права/ Учеб. пособие. - М.: ИНФА-М, 2013. – 326 с.
2. Мінімізація сплати податків: збірник тез. – Ірпінь: Національний університет державної податкової служби України, 2010. – 241с.
3. Інформація з сайту аудиторської компанії «А.Б.А.» - [Електронний ресурс] – режим доступу: http://www.buhuslugi.com.ua/ua/
__________________________
Науковий керівник: Тучак Т.В., д.е.н., доцент Національного університету ДПС України
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter