Одночасне загострення фінансово-економічних проблем та ведення війни за збереження територіальної цілісності України загострили суперечності макроекономічного регулювання економіки, фінансової стабільності та фінансової платоспроможності держави. Зростання обсягів державного боргу (понад 100 млрд. доларів США), збільшення дефіциту державного бюджету та загострення розбалансованості фінансового сектору висунули на порядок денний не тільки проблему формування в Україні сприятливого інвестиційного середовища, що є досить важливим для економіки, а й проблему пошуку додаткових джерел фінансування зміцнення обороноздатності країни. Якщо класифікувати всі економічні, соціальні, інформаційні, гуманітарні та інші загрози по їх функціональній значимості в системі координат розвитку українського суспільства, то слід визнати, що захист територіальної цілісності є базисною, першочерговою та вихідною, без вирішення якої втрачається науковий теоретична та практична доцільність розгляду інших проблем. В цьому контексті слід відзначити, що інвестиційна безпека є складовою національної економічної безпеки, яка органічно віддзеркалює національну безпеку, а значить територіальну цілісність. В Законі України «Про основи національної безпеки України» відзначається першочерговість захисту інтересів насамперед держави, яка повинна гарантувати захист інтересів особи (громадянина) та суспільства (1;351).
Відмова України протягом 20- річної незалежності від розв’язання проблем економічної та інвестиційної безпеки призвела до зниження рівня інвестування в економіку та посилення залежності від зовнішньої допомоги, що, в свою чергу, призвело лише до зростання зовнішньої заборгованості держави та пригальмувало розвиток економіки в цілому.
Інвестиційна безпека країни забезпечується за умов дотримання граничної норми інвестування, що дає змогу відтворювати науково-технічний та інтелектуальний потенціал; здійснювати розширене відтворення основного капіталу; підтримувати конкурентоспроможність економіки; гарантувати зростання ВВП на рівні завдань соціально-економічного розвитку та міжнародного співробітництва; створювати стратегічні резерви; долати депресивні явища в регіонах країни; зберігати та відновлювати природні ресурси; утримувати на безпечному рівні екологічні параметри(2; 39-54).
Однією із проблем інвестиційної безпеки є величезний тіньовий сектор який обмежує можливості держави щодо проведення ефективної інвестиційної політики, негативно впливає на політичний імідж країни, заважає розвитку легальної економіки та її ринковому реформуванню. За даними офіційної статистики, частка іноземних інвестицій з офшорних зон становить більшу частину в економіці країни від загального обсягу іноземного капіталу. Найвірогідніше, цей потік іноземних інвестицій має українське походження: раніше за певних причин його було вивезено за межі держави і тепер він повертається уже як іноземний інвестиційний ресурс. До показників, що негативно впливають на інвестиційну привабливість країни слід віднести індекси корупцію та економічної свободи. За даними організації Transparency International, Україна за цим показником протягом 2012-2013 рр. займала 144 місце із балами 26 та 25 відповідно, проте в 2014 р. ситуація трішки покращилася і місце в рейтингу зрушилося на 2 позиції вгору (142 місце). Такого результату досягли також Камерун, Центральноафриканська Республіка, Республіка Конго, Сирія і Бангладеш. Оцінка проводиться за шкалою від 0 до 100, де 0 означає, що країна сприймається як високо корумпована, 100 свідчить про відсутність корупції в державі. Найменш корумпованими визнали Данію, Фінляндію й Нову Зеландію, які отримали по 89-92 бали. Найбільш корумповані країни – Сомалі, Північна Корея й Афганістан, вони отримали по 8 балів (3). Отже, Україну можна віднести до категорії «країн з високим рівнем сприйняття корупції».
У рейтингу 2013-2014 рр. за показником індексу економічної свободи Україна набрала 49,3 бала, що дозволило їй посісти 155 позицію. Протягом досліджуваного періоду позиції України досить сильно коливалися (в межах 10 місць втрати чи підвищення позицій), однак вона постійно належала до категорії «Репресовані» країни. Трохи вище у рейтингу, на 154 місці – Лесото, далі за Україною – Центральноафриканська Республіка, Узбекистан та т.п. Українські показники економічної свободи найнижчі у Європі. Позитивні зміни виявлено у «Свободі від корупції», «Податковій свободі», «Грошовій свободі», «Свободі трудових стосунків». Більш негативно, в порівнянні з 2011 роком, оцінено показники «Державні витрати», «Свобода бізнесу» та «Свобода торгівлі»(4).
Отже, досліджувані індекси приваблюють тим, що вони мають комплексний характер і враховують різні аспекти інвестиційної безпеки: політичні, економічні, соціально-економічні, екологічні, інформаційні тощо. Однак ці індекси не можуть бути використаними для оцінки стану національної безпеки, оскільки вони не враховують основні закономірності виникнення загроз у системах різного функціонального призначення, за винятком, певною мірою, індексу політичного ризику; структурні зв’язки між окремими особами, суспільством, і державою.
Загрозою для національної економічної безпеки є зростання питомої ваги прямих іноземних інвестицій в економіці України. Перехід значної частини банків, нерухомості та виробничого потенціалу під контроль іноземного капіталу підриває здатність до незалежного, власного відтворення економіки, платоспроможність національної валюти, незалежності фінансової системи країни, підриваючи тим самим здатність держави забезпечувати територіальну цілісність країни та добробут громадян.
Список використаних джерел:
1. Закон України «Про основи національної безпеки України» // Відомості Верховної ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351.
2. Степаненко А. Оцінка економічної безпеки України та її регіонів / А. Степаненко, М. Герасимов // Регіональна економіка. – 2002. – № 2. – С. 39–54.
3. Офіційна веб-сторінка організації Transparency International / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cpi.transparency.org/cpi2014/
4. Офіційна веб-сторінка Heritage Foundation / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.heritage.org/index/
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter