Одними із найбільш масштабних перетворень, що впливають на умови ведення бізнесу в Україні, у 2015 р. стали чергові зміни податкової системи. На фоні загострення економічних, політичних і суспільних проблем уряд у другій половині 2014 р. ініціював законопроекти, які, декларуючи спрощення податкового навантаження, зумовили низку додаткових проблем для підприємців. У числі таких новацій особливе місце займає адміністрування податку на додану вартість (ПДВ), що визначило актуальність і змістовну спрямованість проведеного дослідження.
Метою впровадження нововведень щодо адміністрування ПДВ визначено мінімізацію впливу людського фактору та запобігання уникненню будь-яких зловживань, у першу чергу, пов’язаних із фіктивними податковими кредитами покупців, зменшення кількості перевірок і збільшення відповідних надходжень до бюджету [1; 2; 3]. Для реалізації цієї мети з 1 лютого 2015 р. введено систему електронного адміністрування ПДВ, яка до 1 липня 2015 р. буде діяти у тестовому режимі, а після цієї дати – на постійній основі. Така система передбачає обов’язковий перехід суб’єктів підприємницької діяльності на електронну звітність і реєстрацію ними в Єдиному реєстрі податкових накладних всіх розрахунків коригування [1]. З точки зору мінімізації впливу людського фактору та запобігання зловживанням, така система електронного адміністрування дійсно унеможливлює реєстрацію податкової накладної постачальником за відсутності у нього коштів на спеціальному електронному ПДВ-рахунку і, відповідно, надання покупцю податкового кредиту.
Щодо збільшення податкових надходжень до бюджету, то урядові очікування тут є скоріше оптимістичними, ніж такими, що відповідають реаліям. Створення спеціальних ПДВ-рахунків призводить до невиправданого відволікання і часткового втрачання оборотних коштів. Неможливість отримання товарного кредиту фактично скорочує обсяги фінансування (особливо у сфері торгівлі) і замість полегшення умов ведення бізнесу призводить до вимушеного скорочення поточної діяльності за відсутності альтернативних фінансових можливостей.
Важливою новацією, яка також чинить скоріше негативний ефект, є відсутність можливості переведення коштів із ПДВ-рахунку на поточний рахунок підприємства. Це означає, що за виникнення сум помилково або надмірно нарахованого ПДВ ці кошти на невизначений термін можуть бути заморожені. Механізм відшкодування підтверджених сум ПДВ з боку державної фіскальної служби є, по-перше, непрозорим, а, по-друге, згідно із законодавчими змінами [1] затримки із таким відшкодуванням взагалі тепер не вважаються порушенням податкового законодавства.
На жаль, список проблем під час адміністрування ПДВ не вичерпується визначеними вище, тому, враховуючи тестовий період роботи нової системи, є сподівання щодо її перегляду і внесення необхідних, дійсно дієвих поліпшень.
Список використаних джерел:
1. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи // Закон України №71-19 від 28.12.2014 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.
2. Ділова спільнота висловлює зауваження до запровадження електронного адміністрування ПДВ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uspp.ua.
3. Котенко В. ПДВ: нові правила / В. Котенко, Х. Інтріаго, І. Чуфаров // Податково-юридичний вісник EY [Електронний ресурс]. – 28 серпня 2014 р. − Режим доступу: http://www.eba.com.ua.
|