Необоротні активи виступають важливою складовою системи обліку в у сіх суб’єктів діяльності. У 2011 році майже узгоджено нормативне регулювання нарахування амортизації необоротних активів у Податковому кодексі із національними стандартами для формування фінансової звітності. Питання обліку необоротних активів набуває особливої актуальності у контексті проведення господарських операцій із ними під впливом військових дій на Сході Украни. Як і раніше, платники податків намагаються зменшити базу оподаткування, а фіскальні органи максимізувати податкові надходження для формування дохідної частини бюджету.
У зв’язку із радикальними змінами у суспільно-політичному житті та воєнними діями на Сході України у 2015 році значно погіршились показники економічної ефективності більшості суб’єктів господарювання. Згортання виробництва з іноземним капіталом, закриття на Сході країни великих промислових підприємств супроводжується намаганням повернути хоча б частину коштів за рахунок реалізації найбільш ліквідних активів. При цьому ціна продажу необоротних активів в умовах надмірної їх пропозиції є меншою балансової вартості чи ціни придбання. Відповідно зменшення ціни продажу обумовлює меншу суму нарахованого зобов’язання з ПДВ.
Держава почала недоотримувати значні суми податкових надходжень, у тому числі з ПДВ, і від продажу необоротних активів, тому з 1 січня 2015 року внесені зміни до Податкового кодексу Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)" прийнятого 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ [1,2]. Згідно із цим Законом пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу доповнено новим абзацом наступного змісту ”база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни)” [1,2].
Звідси випливає:” якщо продавати товар (послугу, необоротний актив) за ціною нижче ціни покупки, то базу ПДВ доведеться «докрутити» до ціни такої покупки. І відразу ж запам'ятати ряд тез - вони стануть в нагоді:
1) «докручувати» базу ПДВ доведеться тільки за тими операціями, дата виникнення ПДВ-зобов'язань (дата першої події, а для «касовиків» - дата отримання оплати) за якими настане 1 січня 2015 і пізніше;
2) причини, з яких ви будете продавати товар нижче ціни покупки (зокрема, в рамках рекламних акцій, благодійності і т.п.), ролі не грають;
3) фактичної ціни продажу дане правило не стосується. Іншими словами, ви можете встановити її і на рівні нижче ціни покупки. Головне, щоб ПДВ ви розрахували виходячи з «мінімальної планки»;
4) дане правило поширюється на всіх платників ПДВ – тобто як на підприємства, так і на підприємців;
5) «докручувати» базу ПДВ доведеться навіть у тому випадку, якщо ви цей товар купили у неплатника ПДВ.
Випадають з цього правила поставки всього лише двох об'єктів: товарів / послуг, ціни на які підлягають державному регулюванню, а також газу для потреб населення. У цьому випадку орієнтуватися потрібно, в загальному випадку, лише на договірну ціну” [5].
Наприклад якщо придбано товар за 2400 грн. (у тому числі ПДВ - 400 грн.), а продаєте за 1200 грн. (у тому числі ПДВ - 200 грн.), то на виконання вимоги п. 188.1 ПКУ доведеться додатково нарахувати ПДВ в сумі 200 грн.
Відповідно у системі обліку розрахунків за податками та платежами підприємству необхідно звернути увагу на достовірність показників так званої «нижньої межі ПДВ». І як нами вже було відмічено, для необоротних активів ціна продажу для розрахунку ПДВ має бути не нижче їх балансової залишкової вартості. При цьому залишкова вартість має бути розрахована на початок звітного періоду, адже взявши до уваги вартість за пізніший період буде фактично зменшено базу оподаткування ПДВ.
Для сільськогосподарських товаровиробників порушення достовірності відображення сум нарахування амортизації в системі обліку не супроводжувалось штрафними санкціями, адже більша частина таких підприємств знаходиться на спеціальному режимі оподаткування. До 1 січня 2015 року це був фіксований сільськогосподарський податок, а тепер його перейменовано на 4 групу платників єдиного податку.
Необхідно врахувати у практичній діяльності, що окрім права на повернення сум ПДВ сільськогосподарські товаровиробники (у яких частка доходів від продажу сільськогосподарської продукції перевищує 75% від загального доходу) мають також застосовувати ”мінімальну межу” для нарахування ПДВ при продажі як готової продукції, товарів, так і необоротних активів. А тому і посилити вимоги до порядку розрахунку нарахування амортизації та визначення залишкової вартості необоротних активів, сума на початок звітного року і є тією самою ”нижньою межею”.
При цьому бухгалтерові необхідно слідкувати за частими змінами у порядку заповненні Податкової накладної. Так, станом на 20.02.2015р. дані з обліку будуть внесені в форму Податкової накладної в редакції Наказу Міністерства фінансів № 1129 від 14.11.2014р.; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 13 від 23.01.2015р [3,4].
При цьому необхідно врахувати, що незважаючи на відшкодування ПДВ сільськогосподарський товаровиробник має, як і інші підприємства, перейти з 1 січня 2015 року на Електронне адміністрування ПДВ. І не пізніше, ніж за 15 днів після виписування податкових накладних, потрібно внести дані до Електронного реєстру податкових накладних. Суми ПДВ мають бути внесені на рахунки Системи електронного адміністрування, а надалі, перераховані на спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників та використані за цільовим призначенням.
Отож, бухгалтерській службі сільськогосподарського товаровиробника рекомендовано посилити достовірність розрахунку залишкової вартості після нарахування амортизації необоротних активів, оскільки останні виступають нижньою межею для розрахунку бази нарахування ПДВ від їх продажу.
Список використаних джерел:
1. Податковий кодекс України [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page37;
2. Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи) № 71-VІІІ від 28.12.2014р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/71-19/paran1664#n1664;
3. Наказ Міністерства фінансів України ” Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної” № 1129 від 14.11.2014р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1235-14/paran21#n17
4. Наказ Міністерства фінансів України ”Зміни до Порядку заповнення податкової накладної” № 13 від 23.01.2015р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0104-15/paran5#n5
5. База НДС с поправкой на «минимальную планку» с 1 января 2015 года [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.ifrs.org.ua/baza-nds-s-popravkoj-na-minimalnuyu-planku-s-1-yanvarya-2015-goda/
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter