Перехід до ринкових відносин, а також наростаюча конкуренція пред'являють нові жорсткі вимоги до підприємств. Однією з таких вимог є перманентне проведення реструктуризації, внаслідок якої відбуваються глибокі зміни у структурі і технології виробництва, управлінні господарськими процесами і збутом продукції, в результаті чого поліпшуються фінансово-економічні показники діяльності суб’єктів господарювання. Реструктуризація є одним із найбільш результативних засобів підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємств.
Проведення реструктуризаційних заходів ґрунтується на постійному моніторингу та оцінці її результатів. В останні роки у вітчизняній та зарубіжній літературі все більше уваги приділяється підходам до оцінки ефективності реструктуризації підприємств. На думку автора, доцільним є застосування досить нового і відповідно мало дослідженого в управлінській діяльності вітчизняних підприємств такого методу, як визначення вартості бізнесу. У західній теорії та практиці корпоративного управління застосовується метод VBM (Value Based Management - менеджмент, заснований на управлінні вартістю).
Значний вклад в розвиток концепції управління вартістю компанії був внесений Б. Стюартом і Дж. Стерном, які розробили показник економічної доданої вартості, ЕДВ (Economic Value Added, EVA). Даний підхід мало розроблений в теорії і, отже, в практиці управління реструктуризацією промислових підприємств України. Використання показника EVA є першим кроком до впровадження системи постійних поліпшень і подальшого застосування сучасних управлінських інструментів.
Основна ідея і економічний зміст показника EVA полягає в тому, що капітал компанії повинен працювати з такою ефективністю, щоб забезпечити норму прибутковості на вкладений капітал, необхідну інвесторам, акціонерам або іншим власникам. Тобто показник застосовується для оцінки ефективності діяльності підприємства з позиції його власників, які вважають, що діяльність компанії має для них позитивний результат у випадку, якщо вдалося заробити більше, ніж становить прибутковість альтернативних вкладень. Цим пояснюється той факт, що при розрахунку показнику EVA з суми прибутку віднімається не тільки плата за користування позиковими коштами, але і власним капіталом [1].
Метою управління вартістю компанії на основі показника EVA є створення такої вартості компанії для інвестора, коли операційний прибуток перевищує середньозважену вартість використаного капіталу в грошовому вираженні. Іншими словами, додана вартість виникає в тому випадку, якщо рентабельність активів компанії перевищує середньозважені витрати на капітал.
Показник EVA слугує індикатором якості прийняття управлінських рішень. Позитивна величина EVA характеризує ефективне використання капіталу і свідчить про збільшення вартості компанії. Якщо значення EVA дорівнює нулю, то це вказує на те, що власники капіталу фактично отримали норму прибутку, компенсуючи понесений ризик. Негативна величина EVA характеризує неефективне використання капіталу і свідчить про зниження вартості компанії [1].
В процесі управління вартістю компанії показник економічної доданої вартості використовується при складанні капітального бюджету, оцінці ефективності діяльності підрозділів або компанії в цілому, розробці оптимальної і справедливої системи преміювання менеджменту [2, С. 122].
Таким чином, сутність економічної доданої вартості полягає в наступному:
- є інструментом для вимірювання «надмірної» вартості, створеної інвестиціями;
- виступає індикатором якості управлінських рішень: постійна позитивна величина цього показника свідчить про збільшення вартості компанії, негативна - про зниження;
- є інструментом для визначення норми повернення капіталу виділяючи при цьому частину грошового потоку, яка зароблена за рахунок інвестицій;
- базується на вартості капіталу як середньозваженому значенні різних видів фінансових інструментів, що використовуються для фінансування інвестицій;
- дозволяє визначати вартість компанії, а також оцінювати ефективність підрозділів компанії або окремих майнових комплексів [2, С.122].
Для розрахунку показника ЕДВ береться до уваги прибуток підприємства, очищений від податків та платежі за весь (а не тільки позиковий) інвестований у підприємство капітал. Тобто, показник економічної доданої вартості визначається як різниця між чистим операційним прибутком після оподаткування та витратами на залучення капіталу [3, С. 348]:
ЕДВ = (Пз – ПП) – (ІК х СЦК) = ЧП – (ІК х СЦК), (1.1)
ЕДВ = [(ЧП : ІК) – СЦК] х ІК , (1.2)
де Пз - прибуток від звичайної діяльності; ПП - податок на прибуток й інші обов'язкові платежі; ІК - інвестований у підприємство капітал; СЦК середньозважена ціна капіталу; ЧП - чистий прибуток.
Перетворення формули розрахунку ЕДВ приводить до такого вигляду:
ЕДВ = [(ЧП : ІК) – СЦК] х ІК = (Рік – СЦК) х ІК, (1.3)
де Рік - рентабельність інвестованого капіталу.
Для визначення показника ЕДВ величину середньозваженої ціни капіталу (СЦК) можна розраховувати наступним чином [3, С. 349]:
СЦК = (ЦПК х ЧПК) + (ЦВК х ЧВК), (1.4)
Де ЦПК - ціна позикового капіталу; ЧПК - частка позикового капіталу; ЦВК - ціна власного капіталу; ЧВК - частка власного капіталу.
Застосування показнику ЕДВ дозволяє відповісти на головне питання власників про ринкову вартість підприємства (РВП) після реструктуризації. Її можливо визначити таким чином:
РВП = ЧА + ЕДВ, (1.5)
де ЧА - балансова вартість чистих активів (тобто за винятком усіх видів кредиторської заборгованості); ЕДВ - економічно додана вартість майбутніх періодів, приведена до теперішнього часу.
Наведений «формульний» результат свідчить, що величина економічного прирощення капіталу залежить від ефективності експлуатації власних і позикових коштів підприємства, ціни джерел залучених коштів, а також структури капіталу (співвідношення власних і позикових коштів). Збільшуючи значення показника EVA шляхом впливу на наведені чинники, менеджер збільшує вартість компанії.
Пряме запозичення вищеназваного методу в практиці управління українськими підприємствами, так само як і інших інструментів західного менеджменту, ускладнено через методологічні розбіжності і невідповідності у прийнятих підходах до управління. Крім того, даний підхід є досить новим у теорії і практиці управління реструктуризацією промислових підприємств України та потребує деяких уточнень. Адаптувати даний метод оцінки результатів перетворень до українських економічних реалій спробуємо наступним чином, який вимагає в управлінській діяльності великих і середніх підприємств промисловості застосування прийомів і методів економічного аналізу, не для дослідження звичайної, операційної діяльності підприємства, а для оцінки ефективності проведених (що проводяться або запланованих) реструктуризаційних заходів, а саме:
- використання міжнародних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
- надання розрахунково-формульних виразів, адаптованих в українському бухгалтерському і управлінському обліку та фінансовій звітності;
- застосування показників навколишнього макро-, мезо- та мікроекономічного середовища в повній відповідності з реаліями української економіки.
Отже, показник економічно доданої вартості дозволяє визначити лінію поведінки власників підприємства, направляючи капітал у проведення вигідних для них реструктуризаційних перетворень або, здійснюючи «перекидання» капіталу в більш рентабельні підприємства або проекти. Перспективність застосування наведеного методу оцінки реструктуризаційних заходів на підприємствах України, полягає в тому, що завдяки методу EVA стає можливим більш об'єктивно оцінити результативність реструктуризаційних заходів, ніж це вдається за допомогою показника чистого прибутку. Так як показник EVA оцінює не тільки фінансовий результат, але також дозволяє визначити якою ціною він був отриманий, тобто який обсяг капіталу і за якою ціною використовувався залучений капітал для проведення реструктуризаційних заходів.
Список використаних джерел:
1. Жуковская Н.Ю. EVA как инструмент управления стоимостью строительного предприятия / Н.Ю. Жуковская // Вестник СГУТиКД. 2011. № 3 (17) – С. 46-50.
2. Якушев А.А. Оценка бизнеса: учебное пособие / А.А. Якушев. – Красноярск: СФУ, 2007 – 173 с.
3. Ковалев А.И. Управление реструктуризацией предприятий перерабатывающей промышленности: теория и практика : дис. док. экон. наук: 08.00.04 / А.И. Ковалев. - Одесса, 2007 - 377 с.
|