|
|
|
ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ТА МОТИВАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ
| |
| 30.11.2014 18:41 |
|
Автор: Гук О.В., кандидат економічних наук, доцент; Кольцова Є.М., студентка, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво;] |
Система цілей i завдань бyдь-якогo пiдприємства орієнтована на утримання більшої долі певного ринку, підвищення якісних характеристик товару, максимально ефективне викoристання всіх задіяних ресурсів і головне – отримання прибутку. Таких позитивних змін можна досягти скоoрдинувавши зуcилля усіх працівників за певний проміжок часу, що в свою чергу зумовлює максимальну віддачу від витрачених сил та інтелекту в процесі діяльнoсті – eфективність праці, яку керівники компанії повинні підвищувати і стимулювати.
Підвищення ефективності трудових ресурсів можливе за умови: введення виробничих норм, сучасної мотиваційної політики та різних методів стимулювання. Вирішення даної проблеми набуває особливої актуальності для вітчизняних підприємств. В Україні відбувається розвиток приватного підприємництва і конкуренції, однак мотиваційним методам не приділено достатньої уваги.[1]
Ріст інфляції, зменшення доходів населення, зниження суспільного попиту, скорочення обсягів виробництва, ріст безробіття та посилення соціальної наруги стали потужними стимулами для започаткування власного бізнесу.
Згідно соціологічних досліджень тільки 5-7% населення здатні вести свій бізнес, а інші хочуть працювати на великому підприємстві. Тому, більшість населення України надають перевагу роботі в крупних компаніях і будуть займатися тією діяльністю, до якої найбільш схильні, щоб стабільно отримувати гідну оплату.
Великі організації, не залежно від форм власності, мають перелік переваг перед приватними фірмами: великі можливості у придбанні сучасної техніки, зосереджений великий інтелектуальний капітал, задоволення соціальних і економічних потреб. У великій організації людина відчуває себе більше впевнено і захищено ніж у малій. [4]
Звичайно, малий та середній бізнес має теж свої переваги: простота контролю та організації виробництва; наявність сприятливих умов для виконання оперативних рішень; великі шанси на швидкий фінасовий успіх. Але недостатність коштів для залучення інвестицій, невизначеність строків діяльності, а також не завжди правильно організований менеджмент стримують розвиток мотивації праці.
Виходячи з цього варто проаналізувати наступне: великі чи малі підприємства більш ефективно використовують трудові ресурси. Недоліки є у них двох, зокрема через значну кількість працівників на великому підприємстві, керівники не встигають здійснювати контроль та мотивацію персоналу, а в малих підприємствах працівники часто піддаються жорсткій експлуатації: робота без вихідних, відпусток за низьку заробітну плату, яка надається нерегулярно. [2]
Вітчизняні підприємці повинні звернути свою увагу на зарубіжний досвід ефективного використання трудових ресурсів і працювати в наступних напрямах: отримання підтримки з боку держави; створення системи мотивації, що передбачає достойний рівень заробітної плати та отримання соціальних гарантій.
Розглянемо зарубіжний досвід використання системи мотивацій. В США, Франції, Німеччині вони орієнтовані значною мірою на якість продукції і використовують у практиці технологічні надбавки, соціальні гарантії, спираючись на ініціативність, професійну майстерність персоналу. Японія звертає увагу на такі фактори, як вік, стаж та результативність. Швеція – на солідну заробітну плату, використовуючи диференційовану систему пільг та податків. Великобританія – на дохід і тому заохочує робітників, що приймають участь у формуванні прибутку. Для всіх цих країн спільним є надання соціальних гарантій: допомога при виході на пенсію, дотримання норм, створення твердої соціальної політики.[3]
Проаналізувавши всі чинники, фактори та різноманітні особливості, що впливають на мотиваційні системи, можна виділити один напрям, в якому Україна сильно відстає – соціальне забезпечення. Тому держава необхідна створити сприятливі умови для стабілізації соціальної політики, економічної ситуації в країні, що підвищить ефективність використання трудових ресурсів на підприємстві.
Список використаних джерел:
1. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. К.: КНЕУ, 2000. С. 274 – 403.
2. Колот А. М. Мотивація персоналу: Підручник. — К.: 2004. — 345 с
3. Галайда Т. О. Сучасні методи стимулювання праці на підприємствах / Т. О. Галайда, Л. В. Цись // Економіка і регіон. – 2009. – №3. – С. 147-151
4. Каверин С.Б. Мотивація праці - М.: «Інститут психології РАН», 1998. — 224 с.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter