|
|
|
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ІНФЛЯЦІЇ І БЕЗРОБІТТЯ
| |
| 27.11.2014 21:42 |
|
Автор: Гнатківський Богдан Михайлович, доцент; Брездень Наталія Ігорівна, студентка Львівського національного університету імені Івана Франка
|
|
[Секція 4. Економічний аналіз. Економіко-математичне моделювання;] |
Постановка проблеми. Як зазначають багато західних економістів, центральною проблемою країн з розвинутою економікою є безробіття. Економічні втрати періоду массового безробіття значно більші, ніж втрати, пов’язані, наприклад, з монополізацією. У 70-80-і роки в США вони склали 1 трлн. дол. Також доволі важкими є соціальні наслідки безробіття: посилення соціальної напруги, загостреня кримінальної ситуації, зростання кількості психічних захворювать. Ще одним важливим явищем нестабільності економіки країни є інфляція. Важливо зазначити що вона викликає для суб’єктів господарювання не лише економічні, а й значні соціальні наслідки. У міру поглиблення інфляція перетворюється на серйозну перешкоду для відтворення, загострює товарний голод, підриває стимули до грошового накопичення, порушує функціонування грошово-кредитної системи, відроджує бартер.
Актуальність дослідження. Взаємозв’язок між інфляцією та безробіттям ще на початку ХХ ст. розкрив американський економіст І. Фішер, який визначив що у фазі піднесення рівень безробіття знижувався, а темп інфляції, навпаки, зростав. Відповідно простежувався протилежний хід подій у фазі спаду– рівень безробіття зростав, а інфляція знижувалася.
За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у вересні 2014 року порівняно з серпнем становив 102,9%, за період січень — вересень 2014 року — 116,2%. За період січень 1998 року — вересень 2014 року — 604,5%.
Станом на 1 жовтня 2014 року кількість зареєстрованих безробітних становила 418,1 тис. осіб. Проте показник щодо рівня зареєстрованого безробіття не дає повного уявлення про загальну ситуацію з безробіттям у країні. За останніми оприлюдненими даними Державної служби статистики України, рівень безробіття населення віком 15–70 років, визначений за методологією Міжнародної організації праці, в Україні в середньому зріс з 7,6% у І півріччі 2013 року до 8,6% у І півріччі 2014 року економічно активного населення.
Як показують статистичні дані, інфляція та безробіття стають ключовими макроекономічними перешкодами. З огляду на це, для досягнення ефективного розвитку економічної та соціальної сфери важливо подолати ці дві проблеми. Тому особливої актуальності набуває визначення взаємозв’язку між інфляцією та безробіттям для проведення обґрунтованої економічної політики.
Основний текст. З середини 70-х років ХХ ст. розвиток країн Західної Європи супроводжується постійними інфляційними процесами. Зокрема в Україні актуальним постає питання впливу інфляції на основні економічні показники, в даному випадку безробіття.
На підставі кривої Філіпса бачимо, несподівано стійку обернену залежність між темпами зростання заробітної плати та рівнем безробіття у Великій Британії упродовж 1861-1957 рр.(рис. 1.1).
Точка, в якій крива перетинає вісь абсцис, відображає безробіття, за якого рівень цін на ринку праці незмінний. Згідно з оцінкою Філіпса, такий рівень безробіття у Великобританії становив 5,5%. Досягти абсолютного рівня зайнятості, тобто відсутності безробіття практично не можливо, тому крива не перетинає вісь ординат. Американські ж економісти Самюельсон і Солоу в 1960 р. пов’язали рівень безробіття з рівнем інфляції.
Обернена залежність між рівнями безробіття та інфляції пояснюється тим, що підвищення заробітної плати, яка генерує зростання витрат і цін починається ще до того, як національна економіка досягає повної зайнятості. Це пояснюється тим, що національний ринок праці містить велику кількість індивідуальних ринків, які відрізняються один від одного як за структурою зайнятості ,так за географічним розташуванням. З розвитком економіки повна зайнятість не досягається одночасно на кожному з ринків праці. В одних регіонах України рівень безробіття у фазі піднесення перевищує природній ,тоді як в інших попит на окремі види праці не задовольняється, зокрема в сільському господарстві.
В національній економіці існує інерційний темп інфляції доти, доки немає збурень у сукупному попиті чи сукупній пропозиції. Збурення в сукупному попиті настають тоді, коли рівень безробіття помітно нижчий за його природну норму. При цьому темп інфляції зростає. Це спричинено тим, що більшого впливу завдає саме підвищення заробітної платні, яка стимулює незайняті робочі місця, аніж зниження заробітків, яке породжує безробіття. Якщо ж рівень безробіття перевищуватиме природній, то темп інфляції знижуватиметься. По розрахунках зарубіжних економістів, щоб інфляція могла знизитися на 1%, безробіття повинне перевищити свій «природний рівень» на 2%. Але при цьому реальний ВНП зменшиться на 4%. Збурення пропозиції відбувається тоді, коли умови функціонування національної економіки різко змінюються. Відповідним чином це впливає на витрати, пов’язані з виробництвом продукції, а отже й на ціни їх реалізації. За несприятливих збурень пропозиції витрати виробництва зростають, а відтак і ціни. Це означає ,що темп інфляції зростає. І навпаки, темп інфляції знижуватиметься за сприятливих збурень сукупної пропозиції, наприклад унаслідок збільшення світових цін на нафту. Отже, темп інфляції змінюється з відхиленням рівня безробіття від його природної норми.
В короткостроковому періоді держава може застосовувати заходи щодо зменшення рівня безробіття. Як наслідок, за рахунок зростання інфляції тимчасово простежуватиметься високий рівень зайнятості, проте в майбутньому це призведе до її скорочення. У довгостроковому періоді відсутня можливість вибору між інфляцією та безробіттям. Це означає, що держава не може скоротити безробіття, допустивши деяке прискорення інфляції, оскільки в довгостроковому період і воно тяжіє до так званого «природного рівня».
Отже, як вже з’ясовано, між інфляцією та безробіттям існує, стійка обернена залежність. Проте, збитковими є ті рішення, коли держава при надмірному інфляційному попиті обмежує свої витрати і підвищує податки. Результатом, як правило, відбувається скорочення попиту та зниження темпів інфляції, а разом з тим обмежується зростання виробництва, що негативно впливає на зайнятість. Тому приймаючи подібні рішення, необхідно пам’ятати про наступне: економіка – це система, елементи якої, взаємопов’язані та взаємозалежні між собою.
Напрямки подальшого дослідження. Сьогодні завдяки змінам у проведенні грошово-кредитної політики, зокрема надання більшої незалежності центральним банкам, прийняттю режимів таргетування інфляції з метою фіксованості інфляційних очікувань відбувається уповільнення темпів інфляції, зниження її впливу на безробіття та економічну динаміку в цілому. На нашу думку, актуальними на даному етапі розвутку економіки буде дослідження взаємозв’язку інфляції з тими категоріями, на які вона має найбільш негативний вплив.
Список використаних джерел:
1. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
2. Державна служба зайнятості [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/control/uk/index.
3. Фридмен М. Инфляция и безработица / М.Фридмен // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков. В 5 т./ Сопред. редкол. Г.Г.Фетисов, А.Г.Худокормов. Т. V. В 2 кн. Всемирное признание: Лекции Нобелевских лауреатов/ Кн. 2. – М.: Мысль, 2005.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter